Реферат: Облік основних засобів
План:
Визначення та оцінка основних засобів
Облік находження основних засобів на підприємство
Облік капітальних інвестицій
Облік амортизації основних засобів
Облік ремонту основних засобів
Облік вибуття основних засобів
Облік переоцінки основних засобів
Інвентаризація основних засобів
Визнання та оцінка основних засобів
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Відповідно до зазначеного Положення (стандарту) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання )х у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.
Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.
Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію.
Згідно з Положенням (стандартом) 7 до первинної вартості придбаних (споруджених) основних засобів включаються затрати:
суми, сплачені згідно з договором постачальнику;
суми, сплачені стороннім організаціям за виконані роботи за договорами будівельного підряду;
реєстраційні збори, держмито й аналогічні їм платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт основних засобів;
сплачені мито, податки та інші обов'язкові платежі, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів, які не відшкодовуються підприємству;
винагороди, сплачені посередницьким організаціям, через які було придбано об'єкт основних засобів;
витрати по страхуванню ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;
витрати на встановлення, монтаж, наладку основних засобів;
адміністративні та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх до робочого стану.
У випадку, якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті бартерного обміну (або обміну з частковою доплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, відбувся обмін подібними чи неподібними активами.
Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які виконують однакову функцію і мають однакову вартість.
Первинна вартість основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібній об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Проте якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
При придбанні основних засобів у порядку обміну на неподібний об'єкт переданий об'єкт основних засобів приймається на облік за його справедливою вартістю, збільшеною (зменшеною) на суму доплати, яка була передана (одержана) під час обміну.
Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання.
При цьому під справедливою вартістю розуміють суму, через яку може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язань в результаті операцій між поінформованими, заінтересованими і незалежними сторонами.
Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі:
реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння;
переоцінки балансової вартості основних засобів;
часткової ліквідації відповідних об'єктів.
Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.
Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.
Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.
Облік надходження основних засобів на підприємство
Основні засоби підприємств формують в результаті:
капітальних інвестицій (спорудження, придбання, виготовлення);
внесків засновників (учасників) до статутного капіталу підприємства;
в порядку безоплатної передачі іншими юридичними особами.
Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.
По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:
надходження основних засобів (придбаних, створених, безоплатно отриманих), зарахованих на баланс підприємства;
сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта;
сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.
По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:
вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам;
часткова ліквідація;
сума уцінки вартості основних засобів.
Рахунок 10 «Основні засоби» ведеться за субрахунками:
101 «Земельні ділянки»,
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»
103 «Будинки і споруди»,
104 «Машини й обладнання»,
105 «Транспортні засоби»,
106 «Інструменти, прилади та інвентар»,
107 «Робоча і продуктивна худоба»,
108 «Багаторічні насадження»,
109 «Інші основні засоби».
Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо.
Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку. 10 «Основні засоби», Планом рахунків передбачений рахунок II «Інші необоротні матеріальні активи», який ведеться за субрахунками:
111 «Бібліотечні фонди»,
112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»,
113 «Тимчасові (нетитульні споруди)
114 «Природні ресурси»,
115 «Інвентарна тара»,
116 «Предмети прокату»,
117 «Інші необоротні матеріальні активи».
На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ведуть облік предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством нормою з урахуванням очікуваного строку використання таких об'єктів.
Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться по кожному об'єкту таких активів.
Облік капітальних інвестицій
Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.
Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти).
Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством).
Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками: