Реферат: Облік готової продукції

Д-т рах. 70 «Доходи від реалізації» (відповідний субрахунок)
К-т рах. 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Наприкінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності» списують:
— собівартість реалізованої продукції, робіт послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації» (відповідний субрахунок);
— витрати, пов'язані з реалізацією (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»);
— адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»);
— інші витрати операційної діяльності (з кредита рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності»), а також суму податку на прибуток від основної діяльності, нараховану за даними бухгалтерського обліку (з кредита рахунка
98 «Податки на прибуток»).

За даними рахунка 79 «Фінансові результати» визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності, який відображають записами:

а) на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 79 «Фінансові результати»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

б) на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 79 «Фінансові результати».

Дані рахунка 79 «Фінансові результати» використовують для складання Звіту про фінансові результати.

Облік переоцінки готової продукції та результатів її інвентаризації

Згідно з Положенням про порядок уцінки і реалізації залежалої продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і залишків товарно-матеріальних цінностей, затвердженим наказом Мінекономіки І Мінфіну України від 15.12.99 №149/300, підприємства мають право проводити уцінку готової продукції, яка не мала збуту протягом трьох місяців і не користується попитом у споживачів, а також продукції, яка частково втратила свою первинну якість. Уцінка готової продукції (товарів) здійснюється до рівня цін її можливої реалізації (якщо вона не втратила товарний вигляд і придатна до використання) й оформляється описом-актом. На суму зробленої уцінки в бухгалтерському обліку підприємства робиться запис по дебету рахунка 946 «Втрати від знецінення запасів» у кореспонденції з кредитом рахунка 26 «Готова продукція».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій» від 19.04.93 № 273 підприємствам і організаціям усіх форм власності дозволено на початок кожного місяця проводити дооцінку залишків товарно-матеріальних цінностей, у тому числі і готової продукції, у разі зміни цін на виробничі запаси (у частці витрачених на виробництво продукції покупних матеріалів, що підлягають дооцінці, а також електро-, теплоенергії, відображених у прямих затратах виробництва) із спрямуванням суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів підприємства.

Дооцінка проводиться за даними інвентаризації. На суму проведеної дооцінки залишків готової продукції на складах підприємства в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 26 «Готова продукція» і кредиту рахунка 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423
«Дооцінка активів».

Проведення й оформлення результатів інвентаризації готової продукції здійснюється підприємствами відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей.
грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 № 69.

Виявлені при інвентаризації залишки готової продукції прибуткують на дебет рахунка 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Вартість недостачі готової продукції, незалежно від причин виникнення, списується з кредиту рахунка 26 «Готова продукція» на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Після прийняття рішення керівником підприємства, зафіксованого у протоколі результатів Інвентаризації, вартість недостачі готової продукції з вини матеріально відповідальних осіб відноситься на їх рахунок і відображається записом:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час виявлення недостачі продукції винні особи не встановлені, то вартість такої недостачі продукції списується на невідшкодовані втрати на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072
«Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Післявстановлення конкретних винуватців зазначеної нестачі готової продукції роблять запис:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Одночасно роблять запис по кредиту забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Розмір нанесеного підприємству збитку від недостачі і псування готової продукції) який підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається згідно із Законом України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорого- цінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженим постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, та Порядком оцінки збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями і змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).
Так, зазначеним Законом встановлено, що збитки, нанесені підприємству недостачею оброблених дорогоцінних каменів, а також ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, підлягають відшкодуванню винними особами в потрійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що діяли на день виявлення нанесених збитків. По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) для визначення розміру збитків від розкрадання, псування і недостачі цінностей з вини матеріально відповідальних осіб керуються Порядком за № 116. Згідно з ним розмір збитку від розкрадання і недостачі, що підлягає відшкодуванню винними особами, визначається виходячи з балансової вартості цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50% від Їх балансової вартості на день виявлення таких фактів, з урахуванням індексу інфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору (по підакцизних товарах) із застосуванням встановлених коефіцієнтів. На суму різниці між балансовою вартістю матеріальних цінностей, яких не вистачає, і сумою збитку, визначеного у відповідному порядку, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів». При відшкодуванні винними особами збитку від недостачі і розкрадання матеріальних цінностей у визначеній сумі роблять запис по дебету рахунка ЗО «Каса» (або рахунка 66 «Розрахунки по оплаті праці», якщо керівником прийнято рішення про утримання вартості збитку із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».

Із внесених матеріально відповідальними особами сум відшкодовуються збитки підприємства, решта суми (різниця між обліковою вартістю недостачі цінностей і відшкодованою сумою збитку) підлягає перерахуванню до бюджету і в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» І кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Взаємний залік лишків і недостач готової продукції, що виникло внаслідок пересортиці, може бути допущений в порядку винятку, якщо пересортиця відбулася у однієї і тієї самої особи, за один І той же звітний період, по продукції одного і того самого найменування. Проте різниця у вартості недостач і лишків продукції при більшій вартості недостач списується на рахунок винних осіб, які допустили пересортицю, і з них стягується (таблиця 8.1).

Облік бартерних (товарообмінних) операцій.

Товарообмінними (бартерними) називаються операції, при яких суб’єктами підприємницької діяльності здійснюється обмін певної кількості товарів (робіт, послуг) на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару без проведення грошових розрахунків. Ці операції мають місце через недостатність у підприємства грошових коштів для проведеня розрахунків за товарно-матеріальні цінності (роботи,послуги).

При відображення в обліку бартерних операцій необхідно врахувати, на що обмінюються товари. Полоєенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” передбачений поділ бартерних операцій на обмін подібними чи неподібними активами.

Подібними визнаються активи, які мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість. Під справедливою вартістю розуміють суму, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість
по операції між обізнаними, заінтересованими і незалежними сторонами. Такими сторонами можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності — учасники господарської операції, які знають ринкову ціну аналогічного товару і, відповідно, можуть наблизити до неї вартість об'єкта бартерної операції.
Подібна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, визнається на рівні балансової вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то
первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість. різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до витрат звітного періоду.