Реферат: Комп'ютеризація обліку наявності та руху необоротних активів
Облік необоротних активів поділяється на декілька етапів, які мають самостійне значення, нормативне регулювання та документальне оформлення Такими етапами є:
надходження необоротних активів,
зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію),
нарахування амортизації на необоротні активи,
вибуття необоротних активів
Облік надходження необоротних активів
В межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в групи Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігаються в довіднику "Необоротные активы", що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві
Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об'єктів основних засобів, наприклад, "Производственного назначения" та "Непроизводственного назначения"
Для створення групи об'єктів основних засобів виконуються дії:
"Действия" - "Новая группа"
У вікні групи необхідно ввести "Код" та "Наименование" об'єкту.
В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп'ютерна інвентарна картка включає більшу кількість реквізитів.
У довіднику "Необоротные активы" параметри елемента розташовані на двох сторінках, позначених у верхній частині картки закладками "Основные" та "Дополнительно". Кожен елемент довідника може мати два варіанти запису назви:
1) короткий - (заноситься до поля "Наименование" картки елементу) використовується для пошуку та вибору елемента із загального списку в довіднику та підставляється як вибране значення в інші діалогові (електронні) форми;
2) повний - (вводиться до поля "Полное наименование") буде автоматично підставлятись в усі друковані форми (рахунки, акти, накладні тощо), що відображають рух цього об'єкту.
Далі зазначається вид необоротних активів, рахунок для їх обліку, вартість, дата введення в експлуатацію та одиниця виміру об'єктів необоротних активів
Над елементами та групами елементів довідника "Необоротные активы", які надійшли, можна виконувати різні дії:
перейменовувати,
змінювати значення реквізитів (параметрів),
переміщувати з однієї групи до Іншої,
знищувати (позначати на знищення),
здійснювати пошук за назвою та Іншими реквізитами,
сортувати, копіювати тощо
"Инвентарный номер" об'єкту проставляється програмою автоматично, але його може бути змінено в разі наявності на підприємстві певного порядку Інвентарної нумерації.
Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному інвентарному об'єкту, упорядкувати і перевірити інвентарні номери та інші реквізити в базі даних. В якості вхідної інформації для створення картотеки застосовуються інвентарні картки в обліку основних засобів.
При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки записи заносяться до журналу бухгалтерських проводок і поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені.
Облік введення в експлуатацію необоротних активів
Основним документом для введення в експлуатацію необоротних активів є одноіменний документ "Ввод в експлуатацию" (рис. 4.30). Для заповнення да даного документу необхідно виконати такі дії:
Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору опції "Введение в эксплуатацию необ. активов", де проставляється вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально відповідальні особи, за якими вони закріплені
В табличній частині документу вказується наступна інформація аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість та назва об'єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ.
При проведенні документу буде сформовано необхідний вибір бухгалтерських проводок щодо прийняття об'єктів необоротних активі і на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку.
При введенні в експлуатацію виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації по об'єкту, що вводиться, беруться з відповідних класифікаторів. У випадку відсутності даних в класифікаторі інвентарний номер поповнюється.
Облік руху необоротних активів
В процесі експлуатації необоротні активи можуть переміщуватись з одного підрозділу в інший, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої. Оформлення такого роду операцій здійснюється за допомогою документу "Перемещение" (рис. 4.31). Для цього необхідно виконати наступні дії:
В цьому документі зазначається, звідки та куди переміщується необоротний актив, хто його видав та отримав, формуються проводки тощо Рух необоротних активів відображається за їх обліковою ціною в кореспонденції з рахунком "00", при чому цей актив залишається обліковуватись на відповідному рахунку.
Порядок нарахування амортизації
В процесі експлуатації необоротні активи зношуються, що відповідно зменшує їх фактичну вартість
Для нарахування зносу в програмі "1C Бухгалтерия 7.7" використовується документ "Расчет износа" (або "Начисление износа") (рис 4.32).
Дані для нарахування зносу вказуються в довіднику необоротних активів для кожного об'єкту - певний метод нарахування зносу. Відповідно до обраного методу нарахування зносу вводяться дані, необхідні для розрахунку амортизаційних відрахувань. Тут же визначається рахунок витрат, на який буде віднесено суму нарахованого зносу.
Функція нарахування зносу в програмі реалізована за такими методами:
"прямолінійного списання" (прямолінійного методу),
"зменшення залишку"(кумулятивного методу),
"сума одиниць" (виробничого методу),
"нарахування амортизаційних відрахувань" в податковому обліку (податкового методу)
За допомогою кнопки "Провести" можна здійснювати проведення документу, не закриваючи при цьому його діалогової форми. Після проведення документу стане доступною кнопка "Печать", що дозволить отримати друковану форму відомості нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку
Модернізація необоротних активів
В процесі господарської діяльності підприємство може ремонтувати та модернізувати необоротні активи з метою підтримання їх експлуатаційних якостей, підвищення ефективності використання, а також продовження терміну служби. Для виявлення обсягу і визначення собівартості виконуваних ремонтних робіт та правильності відображення зміни балансової вартості об'єктів основних засобів використовується документ "Модернизация необоротного актива" або "Модернизация необ. активов" (див. рис. 4.33).
Заповнення електронного документу починається з вибору в реквізиті "Необоротный актив" об'єкту, щодо якого здійснювався ремонт, матеріально відповідальної особи, за якою закріплено даний об'єкт, а також місця його зберігання Далі необхідно вказати спосіб проведення ремонтних робіт (власними силами чи підрядним способом).
Після встановлення параметру "Указать сумму па затраты вручную" можливий перегляд та редагування тієї суми, в рамках якої підприємство має право віднести свої витрати на ремонт (модернізацію) до валових витрат (для податкового обліку) При проведенні документу витрати, що перевищують вказаний ліміт, будуть віднесені на збільшення балансової вартості відповідної групи основних засобів в податковому обліку Стаття валових витрат у проводці по віднесенню суми витрат, що не перевищує встановлений законодавством рівень віднесення витрат до складу валових витрат підприємства, вказується в реквізиті "Валовые расходы".
При проведенні ремонту власними силами в рядку кількості вказуємо кількість затрачених одиниць запасів на проведення ремонту, саме на підставі цих даних заповнюються рядки "Цена" та "Сумма".
Якщо ремонт (модернізація) необоротного активу здійснюється через будівельне підприємство, то в діалоговій формі документу з'являється закладка "Дополнительно" Встановлений параметр "НДС включен" є ознакою того, що підприємство не має права включати суму ПДВ, яка сплачена підприємству-підряднику, для віднесення й до податкового кредиту Якщо встановити параметр при проведенні документу, буде використовуватись стандартний механізм визначення суми і формування проводок за першою подією.
Заповнення табличної частини документу потрібно починати з вибору в рядку "Счет" бухгалтерського рахунку, що кореспондує по кредиту з рахунком, на який будуть списані витрати на ремонт необоротного активу.
Рахунок, па який будуть списані витрати на ремонт (модернізацію) активу по поточному рядку, задається в реквізиті "Счет модерн". Це може бути відповідний субрахунок рахунку 15 "Капітальні інвестиції", на який списуються витрати по ремонту. В цьому випадку сума витрат (по поточному рахунку) буде віднесена на збільшення балансової вартості такого об'єкту.
Якщо метою поточних витрат на ремонт є оновлення первинного ресурсу необоротного активу, в рахунку "Счет модерн" потрібно вказати один із витратних рахунків та суму поточних витрат, яка буде відображена у складі витрат поточного періоду. При цьому балансова вартість об’єкту бухгалтерського обліку не буде змінена.