Реферат: Інвентаризація матеріальних цінностей

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення бланків цінних паперів визначається виходячи з їх номінальної вартості із застосуванням коефіцієнта 5, а по бланках цінних паперів, на яких не зазначена номінальна вартість - за вартістю придбання із застосуванням коефіцієнта 50.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного паперу визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері, а збитки від розкрадання захищеного паперу обчислюються у п'ятитисячному розмірі від вартості захищеного паперу.

Із сум, стягнених відповідно до зазначеного вище Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.

По бухгалтерському обліку збитки від розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей відображаються з урахуванням п. 2.39, 4.25-4.30 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. №139 (зі змінами та доповненнями).

Відображення збитків

Порядок відображення по податковому обліку збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, якщо винуватців не встановлено, в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР не визначено.

Проте податкові органи вважають, що збитки від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних цінностей не повинні включатися до валових витрат платника податку, оскільки статтею 5.2.1 закону передбачено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, лише пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Пунктом 1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. №124 та зареєстровано в Міністерстві юстиції 03.07.98 р. за №417/2857, передбачено, якщо товарні запаси і матеріальні ресурси використані на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), то їхня балансова вартість вираховується з залишку товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок періоду, а це означає зменшення валових витрат на суму збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних цінностей.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР також не визначено порядок визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань у разі виявлення фактів розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей.

Проте виходячи з норми статті 7.4.1, якою встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва або обігу, сума податку на додану вартість, яка припадає на розмір збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних ресурсів, підлягає віднесенню на зменшення податкового кредиту.

З наведеного можна зробити висновок, що оскільки матеріальні ресурси у зв'язку з їх розкраданням, нестачею та знищенням використані на цілі, не пов'язані з виробництвом або продажем, то їх балансова вартість по податковому обліку виключається з валових витрат, а по бухгалтерському обліку відноситься на фінансові результати.

Основні завдання інвентаризації

виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Етапи проведення інвентаризації

1. Керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації

2. За наказом створюється робоча (інвентаризаційна) комісія

3. Проводиться інвентаризація

4. По наслідках інвентаризації комісія складає протокол з пропозиціями по результатах інвентаризації

5. Протокол передається керівнику, який приймає відповідне рішення

6. За рішенням керівника наслідки інвентаризації відображаються по бухгалтерському обліку