Реферат: Атестація робочого місця на підприємстві
Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість ( Стаття 8 вводиться в дію з 1 січня 1998 року згідно з Постановою ВР N 505/96-ВР від 15.11.96 )
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Згідно Закону України від 16.12.91 р. “Про пенсії” кожний громадянин має право пенсії на пільгових умовах , якщо виконує шкідливу роботу.
Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. ( Пункт "з" частини першої статті 13 в редакції Закону N 2356-12 від 15.05.92 )
( Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону N 1461-III ( 1461-14 ) від 17.02.2000 )
( Частину третю статті 13 виключено на підставі Закону N 198/96-ВР від 16.05.96 )
Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. ( Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 198/96-ВР від 16.05.96 )
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на органи Державної експертизи умов праці. Положення про органи Державної експертизи умов праці та порядок проведення атестації робочих місць затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2.Аналіз шкідливих і небезпечних чинників
По природі дії на організм людини небезпечні і шкідливі виробничі чинники (НВЧ і ШВЧ) підрозділяються на чотирьох групи:
Фізичні;
Хімічні;
Біологічні;
Психофізіологічні.
До фізичних ШВЧ відносяться частини машин; гострі крайки; підвищений рівень вібрації, шуму; аномальне значення мікроклімату; підвищена запиленність і загазованість, випромінювання і т.д.
Хімічні чинники діляться на токсичні, що дратують (алергени), канцерогенні, мутагенні.
Біологічні НВЧ: патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності; рослини; тварини; людина.
Психофізіологічні НВЧ: нервово-емоційні перевантаження; монотонність; статичне, динамічне навантаження; робота в нічну зміну і т.д.
У залежності від енерговитрат усі роботи діляться на три категорії:
легкі;
середньої ваги;
важкі.
Легкі фізичні роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язані з ходьбою, але без систематичних фізичних напруг або піднять і перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легкі роботи до 120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч.
Фізичні роботи середньої ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язані з постійною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 кілограмів (232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч).
Важка фізична робота пов'язана із систематичними фізичними напругами, а також підйомом і переноской вагами більш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч або 290 Вт).
3.Шкідливі речовини
Ведення ряду технологічних процесів супроводжується виділенням у повітря робочої зони шкідливих хімічних речовин у виді парів, гази і пилюки. По ступені дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на чотирьох класу небезпеки:
Надзвичайно небезпечні: ПДК <0,1 мг/м3;
Високонебезпечні: ПДК від 0,1 до 1,0 мг/м3;
Уміренонебезпечні: ПДК від 1,1 до 10,0 мг/м3;
Малонебезпечні: ПДК >10,0 мг/м3.
У основу даної класифікації призначена середня смертельна концентрація (ССК) гранично припустима концентрація (ПДК).
ПДК шкідливих речовин - це концентрації, що при щоденній роботі протягом восьми часів або іншої тривалості, але не більш 41 часу в тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або відхилення в стані здоров'я що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені терміни життя дійсних і наступних поколінь.
Умовою безпеки шкідливих речовин є співвідношення:
