Реферат: Молочай кипарисоподібний, мучниця звичайна, м'ята перцева

МОЛОЧАЙ КИПАРИСОПОДІБНИЙ
(молочайник)
Euphorbia cyparissias

Багаторiчна трав'яниста сірувато-зелена з бiлим соком рослина родини молочайних. Стебла численнi, прямостоячi, голi, в нижнiй частинi короткопухнастi, з неплідними гiлочками. Стебловi листки вузьколiнiйнi. Квiтки різностатеві, однодомнi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - густодрiбнобородавчастий трилопатевий горiшок.
Росте як бур'ян на полях та бiля дорiг.
Для виготовлення лiкарських форм використовують траву i корiння.
Рослина мiстить їдкий молочний сік (евфорбiй), смоли, каучук, органiчнi кислоти, жирну олiю, алкалоїди.
Галеновi препарати мають, болетамувальну, послаблюючу, сечогiнну, потогiнну, мiсцевоподразнювальу дiю.
Використовують при запальних процесах дихальних шляхiв, гастритi, запорах, набряках, аскаридозi. У народнiй медицинi застосовують при злоякiсних пухлинах, для виведення веснянок, бородавок, мозолiв.
Внутрiшньо - настiй трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) приймати по 1 ст ложцi разом з водою тричі на день до їди.
Слiд пам'ятати, що молочай - отруйна рослина i потрiбно дотримуватися визначених доз при лiкуваннi!
Зовнiшньо - настiй трави (1 ч ложка сировини на 200 мл окропу) служить для обмивання обличчя, обробки дiлянок шкiри при коростi. Сік рослини наносять на бородавки, твердi мозолi.
Симптоми отруєння: нудота, блювання, спастичнi болi в животi, пронос, гостра серцево-судинна недостатнiсть (колапс), судоми. При мiсцевiй дiї розвивається еритема.
Лікування: промивання шлунка, активоване вугiлля, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфату 0,1% - 1 мл, розчин папаверину гiдрохлориду 2% - 2 мл. Внутрiшньовенно - розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл пiд шкiру. При судомах станах вводять внутрішньом'язово розчин барбамiлу 10% - 10 мл.

МУЧНИЦЯ ЗВИЧАЙНА
(медвеже вухо)
Arctostaphylos uva-ursi

Невеликий вічнозелений кущик родини вересових. Стебла лежачі, до 2 м завдовжки, дуже розгалужені, з висхідними квітконосними гілочками. Листки чергові, шкірясті, тупі, з трохи загнутими донизу і злегка потовщеними цільними краями, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу світліші, матові, з ясно виступаючою середньою жилкою. Квітки двостатеві, правильні, на коротких квітоніжках, у пониклих китицях на кінцях гілочок; віночок глечикоподібний, білий або блідо-рожевий, на верхівці з п'ятьма зубчиками. Цвіте у травні - червні. Плід - червона ягодоподібна куляста борошниста ягода.
Мучниця росте невеликими острівками в соснових лісах, на сухих піщаних грунтах.
Для виготовлення галенових препаратів використовують листя мучниці, яке заготовляють у два строки: навесні, перед цвітінням або на початку цвітіння, і восени, від початку достигання плодів і до першого снігу.
Листя мучниці містять фенолові глікозиди (арбутин і метиларбутин), вільний гідрохінон, дубильні речовини, органічні кислоти (галова, елагова, хінна, мурашина, урсолова), флавоноїди (гіперозид, кверцитин, кверцитрин, ізокверцитин, мірицитрин), віск, смоли та сліди ефірної олії, мінеральні солі.
Діючими речовинами листя мучниці є фенолові глікозиди, флавоноїди а також дубильні речовини. Арбутин і метиларбутин розщеплюються в організмі до гідрохінону, який має подразнювальні й антибактеріальні властивості, внаслідок чого підвищується діурез, а сечовидільні шляхи очищаються від бактеріальної флори. Антибактеріальна дія мучниці проявляється лише за умови лужної реакції сечі.
Галенові препарати мучниці застосовують при нефролітіазі, гематурії, затримці сечі, мимовільному сечовиділенні, сперматореї, малярії, туберкульозі легень, цукровому діабеті, атонії шлунково-кишкового тракту.
Внутрішньо - холодний настій (20 г сировини заливають 500 мл кип'яченої охолодженої води, настояти протягом 10 год). Пити по 1 ст ложці 4 рази на день після їди.
Зовнішньо - настій або відвар (20 г сировини на 500 мл охолодженої води, настояти протягом 10 год), для обмивання або компресів.

М'ЯТА ПЕРЦЕВА
(галущанка, м'ята, м'ята холодна, мнята, мнята гладка,
мнята надощник, натощник,пахучка, пахнячка,
фодорменто, фуфурмінт)
Mentha piperita

Багаторiчна трав'яниста опушена рослина родини губоцвiтих. Стебло, до 60 см заввишки, пiдведене, чотиригранне, галузисте. Листки супротивнi, короткочерешковi, яйцеподібно-довгастi. Квiтки дрiбнi, майже стерильнi (плоди утворюються дуже рiдко), зiбранi на верхiвцi стебла в кiльця, що утворюють густе суцвiття; вiночок червоно-фiолетовий з бiлуватою трубочкою. Цвiте у червнi - липнi. Плід складається з 4 однонасiнних горiшкоподібних часток.
У дикому станi м'ята перцева не росте. Це гiбрид, одержаний вiд схрещування м'яти водяної з м'ятою колосковою або зеленою. Вирощують як ефiроолiйну i лiкарську рослину.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву м'яти коли половина квiток у суцвiттi перебуває в стадiї бутонiзацiї.
Трава м'яти мiстить ефiрну олiю, терпеноїди, флавоноїди, органiчнi кислоти, бетаїн, каротин, дубильнi речовини, мікроелементи (мiдь, марганець, стронцiй та iншi).
Терапевтична активність м'яти зумовлена комплексом біалогічно активних речовин, серед яких першочергове значення має ментол, який належить до групи терпенів і має притаманні цій групі речовин властивості.
Галеновi препарати м'яти мають антисептичнi, анестезуючi, подразнюючi, спазмолiтичнi, жовчогiннi властивостi.
Застосовують при гiпоацидних гастритах, для стимуляцiї апетиту, холециститах, гепатитi, колiтi, спазмах мускулатури шлунково-кишкового тракту, нудотi, блювотi, метеоризмi, стенокардiї, спазмах судин головного мозку, зобі, нервових розладах, перевтомi, клімаксі.
При важкопротікаючому клімаксі у жінок застосовують настій м'яти, меліси, омели та любистку (1 ч ложку подрібнених трав заливають 200 мл окропу, настояти 50 хв і вживати по 50 мл тричі на день.
Внутрiшньо - настiй трави м'яти (5 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 45 хв) пити по 50 мл тричі на день за 15 хв до їди.
Зовнiшньо - ванни з настоєм м'яти перцевої (50 г сировини на 10 л окропу, настоювати 30 хв) використовубть при збудженні.
Для зняття зморщок на обличчi готують таку суміш: до 1 л сухого вина додають 25 г м'яти перцевої, 30 г квiток ромашки лікарської i 20 г кислоти салiцилової, настоюють у скляній посудині 15 днiв, процiдити, отриманий настiй втирати в шкiру обличчя на нiч. Курс лiкування - 21 день.