Реферат: Лікарські рослини

Про цілющі властивості багатьох рослин відомо з прадавніх часів (близько 3 тис. років до н. е.). Лікарські рослини беруть участь у метаболізмі, впливаючи на діяльність органів та систем організму людини, їх функціональну активність. Звідси переконання багатьох дослідників, що «в природі немає хвороб, проти яких у рослинному світі не утворилися б десятки цілющих речовин» (Нуралієв Ю., 1988). Застосування лікарських рослин у лікуванні захворювань органів дихання має багатовікову традицію. Дуже часто — це єдиний засіб, спроможний допомогти хворому. Найпоширеніший симптом захворювань бронхолегеневої системи — кашель, який сприяє швидшому видаленню небажаних субстанцій з дихальних шляхів, таким чином поліпшуючи їх прохідність та відновлюючи мукоциліарний транспорт бронхіального секрету.

Необхідність призначення протикашльової терапії виникає головним чином за наявності непродуктивного сухого, нав’язливого кашлю. Особливість сухого непродуктивного кашлю полягає в тому, що він не сприяє евакуації секрету, який накопичується в дихальних шляхах, не звільняє рецептори слизової оболонки дихальних шляхів від його подразнювального впливу.

Ефективність терапії характеризується, по суті, посиленням кашлю внаслідок перетворення із сухого непродуктивного на вологий продуктивний і врешті сприяє його усуненню. Пригнічувати кашльовий рефлекс можна тільки в тому разі, коли кашель надто інтенсивний, заважає сну, виснажує хворого, супроводжується блюванням і при високому ризику розвитку аспірації. Перетворення сухого непродуктивного кашлю на вологий продуктивний досягають шляхом разрідження мокротиння, поліпшення стану слизової оболонки бронхів. Таку властивість мають протикашльові лікарські засоби (ЛЗ) периферичної дії.

До ЛЗ, які сприяють очищенню бронхіального дерева, належить ПЕКТОСОЛ виробництва ВАТ «Фармак». Препарат чинить відхаркувальну, протикашльову та спазмолітичну дію, а також має антибактеріальні та протизапальні властивості.

Корінь оману. Завдяки ефірним оліям, зокрема, алантової, що містяться в кореневищах і коренях, оман чинить відхаркувальну дію. Застосування оману як протикашльового засобу зумовлене також обволікаючою здатністю та заспокійливою дією по відношенню до слизових оболонок бронхіального дерева.

Корінь мильнянки лікарської. Діючі речовини — сапоніни — сприяють розрідженню густого бронхіального слизу.

Ісландський мох. До 70% рослини містить слиз.

Крім того, до складу моху входять йод, ферменти та вітаміни (A, B1, B12). Завдяки слизу ісландський мох зм’якшує подразнення слизової оболонки ротової порожнини, горла, шлунка і кишечнику.

Гісоп. Містить тритерпеноїди (полімонілгенін, камеліагенін), стероїди, сапоніни тритерпенові, фенолкарбонові кислоти та їх похідну хлорогенову кислоту, флавоноїди (мірицетин, кверцетин, акацетин), ефірні олії. Траву гісопу застосовують в основному як відхаркувальний і седативний засіб, переважно у пацієнтів із хронічним бронхітом. Вона ефективна при скупченні слизу в дихальних шляхах як відхаркувальний засіб, особливо в ослаблених хворих, осіб літнього віку.

Чебрець. Головний компонент ефірної олії, отриманої з чебрецю, — тимол (20–40%), до її складу також входять карвакрол, борнеол, ліналоол і пінен. Тимол справляє бактерицидний та дезінфекційний вплив. У народній медицині чебрець широко використовують при лікуванні хворих на кашлюк.

Таблиця

Фармакологічні властивості та показання до застосування рослин

Лікарська рослинна сировина	Діюча речовина	Фармакологічний ефект	Показання до застосування
Корінь оману	Ефірні олії, які містять сесквітерпенові лактони та інулін	Виражений протизапальний, відхаркувальний, розріджує в’язке мокротиння, активізує розумову та фізичну діяльність	Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів
Мох ісландський	Антибіотики, органічні кислоти	Протизапальний, відхаркувальний, протимікробний	Бронхіт, бронхопневмонія, бронхоектазія, туберкульоз
Корінь мильнянки лікарської	Сапоніни (сапонарин, сапорубрин), вуглеводи, пектини	Противірусний, протимікробний, протизапальний, потогінний, протиревматичний, розріджує мокротиння	Гострий та хронічний бронхіт, пневмонія, ларингіт
Трава гісопу	Ефірні олії, урсолова кислота, глікозиди	Антисептичний, протикашльовий, протизапальний; тонізуюча дія на ЦНС	Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма
Чебрець	Тимол	Бактерицидний, відхаркувальний, антиспазматичний, стимулює активність війчастого епітелію дихальних шляхів та збільшує кількість секреторних виділень із слизових оболонок	Кашлюк, бронхіт

Трави і здоров’я… Який взаємозв’язок? Давно відомо що багато з них володіють речовинами з цілющими якостями. Ці трави звуться лікарськими і використовуються при лікуванні різних захворювань. Практично здоровій людині трави допоможуть зберегти бодрість і працездатність.

Важко уявити скільки часу в успішній практиці використовується до шумерської культури (3000 р. до н. е.). Багато стародавніх рецептів сучасна медицина удосконалила і з успіхом використовує.

В часи Гіпократа для лікування людей використовувалось 236 видів рослин.

Перша аптечна школа на Русі появилась в 1654 р. Лікарські рослини для неї вирощували на спеціальних аптечних городах.

Цілителями на Україні були монахи, ченці. (“Збірник Святослава” 1076 р.). Вони через віки пронесли практику далеких предків, передаючи її з покоління в покоління. Вони ділили рослини по “статевому признаку”: кропива, душиця, конюшина рахувалися жіночими, які чоловіки повинні уникати, а полин, дев’ясил, безсмертник – чоловічі рослини. Рогедрон являвся продовжувачем роду, звіробій – “травою від 99 хворіб, плоди абрикосу (8 видів) – плоди здоров’я, а полин – “матір трав””. Дози раніше відміряли не на вагах, а щепкою, яка приблизно мала 10-14 г сухоі рослини.

В східній фітотерапії кожній частині рослини назначалось лікувати відповідну частину тіла: кора – шкіру, вітки – судини, листя – внутрішні органи, квіти – органи чуття, коріння – кісткову систему.

Від хімічних препаратів рослинні відрізняютья тим, що ефект появляється не зразу, а поступово. Збільшувати дози при лікуванні травами це те саме, що передозувати таблетками

Склад лікарських зборів – вищий пілотаж. В одному зборі може бути від 3 до 24 лікарських рослин (наприклад, в бальзамі Бітнера).

Висококваліфікований спеціаліцст Олександр Георгієвич Селезньов, доктор медичних наук, який двічі захистив докторську дисертацію (в Росії і в Україні) заслужив позитивні відгуки научних рад та геронтологів, пропонує нам 39 видів фіточаїв. Опираючись в своїй научній і практичній діяльності на головні принципи системи природного оздоровлення і висунуті ще Равіценою, - “Не нашкодь !” – доктор Селезньов активно використовує сучасні комп’ютерні технології. Сюди включається і правильне харчування, дихання, фізичні вправи, цілющі напої, водні процедури, які забезпечують виздоровлення, профілактику і зміцнення, омоложення організму.