Реферат: Ефективність використання позик та управління проектами Світового банку в Україні

Перевіркою встановлено, що проектом передбачалось побудувати три насіннєві підприємства, а фактично побудовано лише два, при чому зі значним запізненням від запланованих строків введення. Із них завод з доробки насіння соняшнику ЗАТ "Гібрид-С" майже два роки працював за тимчасовим дозволом у пусконалагоджувальному режимі й тільки 27 червня 2001 його здано в експлуатацію зі значним порушенням нормативів проведення пусконалагоджувальних робіт. Якщо проектна потужність заводу 4500 т обробки насіння на рік, то обсяг виробництва за два роки становив лише 529 т, або 12 % річного обсягу.

За час роботи заводу реалізовано тільки 430 т насіння. При цьому близько 90 % обсягу реалізації насіння здійснювалося на умовах товарного кредиту або бартеру, на експорт продукція не поставлялася.

За даними Мінфіну України, заборгованість ЗАТ "Гібрид-С" перед бюджетом на 1 липня 2001 р. становить 1137,4 тис. дол. США, з них 884,4 тис. — відсотки за користування субкредитом та 253,0 тис. дол. США — основний борг. За утворені борги за субкредитом перед Державним бюджетом України з 23 жовтня 1998 р. все рухоме майно та майнові права ЗАТ "Гібрид-С" до 12 квітня 2004 знаходяться у податковій заставі Державної податкової інспекції (Запорізький район Запорізької області).

У травні 2001 р. рішенням Арбітражного суду Запорізької області на майно підприємства було накладено стягнення за заборгованістю стосовно несвоєчасного повернення іноземного кредиту та пені на загальну суму 284,5 тис. грн. На виконання цього рішення кошти, отримані від примусової реалізації трактора та культиватора, на загальну суму 16,2 тис. грн., було перераховано на розрахунковий рахунок Державного казначейства України.

Неодноразово (на 9 місяців) переносився термін введення в експлуатацію потужностей для обробки насіння цукрових буряків ЗАТ "Ворскла" (м. Тростянець). Проте (на момент перевірки) завод так і не вийшов на проектну потужність — 1650 т обробки на рік насіння цукрових буряків (1,1 млн. посівних одиниць). Фактичні обсяги виробництва насіння та його реалізації у 2000 р. становили відповідно 552 та 573 т. Після завершення реконструкції підприємство зменшило у три рази обсяги виробництва та у 2,3 раза реалізацію продукції порівняно з 1998 р., до проведення реконструкції. Термін окупності капіталовкладень у реконструкцію підприємства прогнозується — 8 років, а в техніко-економічному обґрунтуванні проекту цей термін передбачався — 2 роки.

Протягом 1999—2000 рр. підприємство працювало збитково, балансові збитки від виробничої діяльності становили 2,9 млн. та 0,9 млн. грн. відповідно. У зв'язку з цим стан погашення кредиту також незадовільний. За чотири з половиною роки ЗАТ "Ворскла" сплатило лише 269,1 тис. дол. США (1013,3 тис. грн.). За даними Мінфіну України прострочена заборгованість ЗАТ "Ворскла" перед бюджетом станом на 1 липня 2001 р. складала 1112,3 тис. дол. США, із них 841,2 тис. — відсотки за користування субкредитом та 271,1 тис. дол. США — основний борг.

Не досягнуто передбачених проектом результатів і від кредитних коштів, що використано для оснащення Інституту цукрових буряків та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук сільськогосподарською технікою, лабораторним і комп'ютерним обладнанням. Із передбачених відповідними проектами обсягів кредитів 1270,0 тис. і 730,0 тис. дол. США фактично використано відповідно лише 632,3 тис. (50 %) і 543,1 тис. дол. США (74,4 %). Закуплена техніка поставлена з порушенням графіків поставки, не в повному комплекті і не відповідала заявленим Інститутом цукрових буряків техніко-економічним параметрам. Оснащення цих державних установ передбачалося спочатку за рахунок державного бюджету, а потім вже в ході реалізації Проекту це джерело замінено на їх власні кошти, що спричинило проблеми із поверненням використаних коштів.

Прострочена заборгованість Інституту цукрових буряків та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук за користування субкредитом становила відповідно 115,4 тис. і 80,8 тис. дол. США.

Не в повному обсязі та неефективно використала отриманий кредит на оснащення сучасним лабораторним обладнанням та високотехнологічною комп'ютерною технікою Головна державна інспекція по карантину рослин Міністерства аграрної політики України. Із передбачених проектом 336,7 тис. дол. США фактично використано лише 230,6 тис. дол. США (68 %).

Частина закупленого обладнання (на суму близько 10,0 тис. дол. США) на момент перевірки знаходилась на складі й більш як два роки не експлуатувалась, оскільки не проведено реконструкції приміщення під лабораторну кімнату спеціалізованих експертиз.

Всього за час впровадження Проекту з Державного бюджету України здійснено платежів з обслуговування і погашення цієї позики МБРР на загальну суму 3,8 млн. дол. США, у тому числі відсотки за користування позикою — 1,8 млн. дол. США; комісії за зобов'язаннями за позикою — 0,3 млн. дол. США; погашення основного боргу за позикою — 1,7 млн. дол. США.

На момент перевірки, організації та підприємства-позичальники відшкодували 0,675 млн. дол. США, що становить лише 18 % запозичених коштів. Ці кошти сплачено, в основному, в рахунок обслуговування позики. Таким чином, незаплановані втрати Державного бюджету України від платежів з обслуговування і погашення позики, які мали бути відшкодовані підприємствами-позичальниками, становили 3,2 млн. дол. США.

За розрахунками, здійсненими за період з 1997 по 1 липня 2001 р., два підприємства та чотири установи мали сплатити, але не сплатили, до Державного бюджету України маржу за надану державну гарантію, розрахунково, на загальну суму 1,1 млн. дол. США. Це означає, що Державний бюджет України не отримав за названий період належних йому доходів у сумі 5,9 млн. грн.

Як бачимо, кошти позики МБРР у сумі 13,1 млн. дол. США використано неефективно, оскільки основних цілей проекту не досягнуто, зокрема:

а) не забезпечені проектні строки будівництва та технічного переоснащення насіннєвих заводів та виведення їх на проектну потужність;

б) діяльність насіннєвих підприємств після технічного переоснащення не є прибутковою;

в) не здійснюється експорт насіння, у тому числі в країни СНД;

г) несвоєчасно та не в повному обсязі поставлено обладнання для нормативно-регуляторних та науково-дослідних організацій системи насінництва;

д) не внесено необхідних змін та доповнень до Законів України "Про насінництво", "Про захист прав на сорти рослин", які мали сприяти розвитку ринкових відносин у галузі насінництва та забезпечити захист вітчизняного ринку насінництва;

е) не проведено необхідного навчання працівників насіннєвих підприємств та нормативно-регуляторних і науково-дослідних організацій. Із передбачених проектом на навчання та консультації коштів у сумі 1,69 млн. дол. США використано лише 34 тис. дол. США, або 2 %.

Загальні фінансові втрати та збитки Державного бюджету України від неналежної реалізації Проекту становили на 1 липня 2001 р. 4,7 млн. дол. США, або понад 25,0 млн. грн.

Причини неефективного використання кредитів Банку. Незважаючи на тривалий час підготовки проекту (1993—1995 рр.), якість його залишилася невисокою, оскільки в ході реалізації значна кількість розрахунків не виправдалася з таких причин.

1. Виникли додаткові труднощі, пов'язані з одержанням кредитів на прийнятих фінансових умовах від українських комерційних банків для поповнення обігових коштів насіннєвих підприємств.

2. Невдача із залученням зарубіжних інвесторів до реалізації виробництва насіння кукурудзи призвела до повного провалу цього компонента проекту.

3. Підвищення цін на високоякісне насіння на внутрішньому ринку. (Хоча ціни на насіння у національній валюті зросли, у доларовому еквіваленті їх рівень постійно знижувався.)

4. Недоліки в організації управління проектом. Міністерство фінансів України, яке визначено міжнародною Угодою представником позичальника (України), переклало відповідальність за реалізацію Проекту на одного з позичальників коштів — Українську академію аграрних наук, яка не є органом виконавчої влади і не мала необхідних повноважень.

Міжвідомча робоча група, яку було створено Кабінетом Міністрів України для забезпечення координації та контролю за ходом реалізації міжнародної Угоди про позику, яку очолювала також Українська академія аграрних наук, фактично не діяла. У результаті, на впровадження проекту негативно вплинули численні фактори, що підлягали контролю з боку уряду, Міжвідомчої робочої групи, Мінфіну, Мінагрополітики, Української академії аграрних наук, Групи управління Проектом, підприємств-позичальників, а саме: 1) тривалі затримки (від 5 до 9 місяців) з прийняттям порядку митного оформлення товарів, які імпортуються в рамках спільних зі Світовим банком проектів, що призвело до затримки в одержанні обладнання з митно-ліцензійних складів та додаткових витрат учасників проекту, а також втрати термінів гарантійних зобов'язань постачальників обладнання; 2) затримка з формуванням статутних фондів насіннєвих заводів та неефективне управління проектом на початковому його етапі спричинили істотні затримки в реалізації проекту (на 1—1,5 роки), а фінансування будівництва заводу з обробки насіння кукурудзи було анульовано; 3) затягування вирішення порядку фінансування бюджетних установ, що призвело до затримки реалізації проекту на 2 роки; 4) неефективне використання в 1995—1996 рр. технічної допомоги на забезпечення діяльності Групи управління проектом, у результаті чого було припинено фінансування проекту з боку донора і виникли проблеми з організаційно-фінансовим забезпеченням управління проектом; 5) незадовільна організація закупівель товарів та послуг, яка не забезпечила закупівлю необхідного обладнання, його комплектну поставку та якість, залучення до тендерів вітчизняних виробників; 6) неузгодженість процедур використання спеціальних рахунків, відкритих для проектів у закордонних банках, призвела до відсутності протягом року спеціального рахунка проекту, в результаті чого відбулися затримки в одержанні коштів від Світового банку для розрахунків за укладеними контрактами та для фінансування поточних витрат; 7) невжиття дієвих заходів державного контролю за якістю насіння, що призвело до зростання тіньового сектору виробництва і збуту низькоякісного насіння; 8) введення експортного мита на товарний соняшник; 9) різке зменшення площ під цукровим буряком; 10) неспроможність сільськогосподарських виробників розрахуватися за поставлене насіння, застосування товарообмінних операцій.