Реферат: Український архітектор Максим Мосціпанов
Можна думати, що під керівництвом такого талановитого майстра, як Андрій Квасов. на Лівобережній Україні в 1760 - 1770-тих роках творилася нова українська архітектурна школа, яку можемо умовно назвати Глухівською, вплив її на архітектурне будівництво Лівобережної України другої половини і кінця XVIII століття вимагає спеціяльного дослідження. Немає сумніву, що відставка Квасова р. 1778 завдала цій школі великого удару, хоч можливо, що вона, в особі учнів Квасова, продовжувала ще існувати і таким чином далі впливала на розвиток українського будівельного мистецтва.
Отже були тоді на Лівобережній Україні свої українські архітекти, були, мабуть, і архітектурні таланти, тільки ми їх ще мало знаємо. Справді, хіба нам відомо, хто саме будував такий визначний пам'ятник українського клясицизму, як новгород-сіверська "тріумфальна" брама 1787 року? В ній настільки виразно помітний вплив баженовської школи, що можна припустити участь або самого великого майстра (до речі, зв'язаного з "новгородсіверцями"), або принаймні когось із його учнів (може, Львова?). І чи не довелося Королівському городничому, за наказом начальства (Рум'янцева) або на запрошення своїх новгородсіверських друзів, згадати "літа молодії" і науку Баженовата Квасова? Шкода, що досі не пощастило докопатися в архівах до імення автора цього чудового твору!
Але особа Максима Мосціпанова мусить цікавити не лише історика українського мистецтва. Дуже інтересні взагалі його зв'язки з В.Баженовим, його вчителем у науці архітектури. Річ у тім, що Баженов був близький до тих кіл, які вороже ставилися до політики Катерини II. Філософ і масон, пов'язаний дружніми стосунками з найчільнішими представниками російської ліберальної інтелігенції, великий прихильник цесаревича Павла Петровича, Баженов не міг не поділяти властивого цим колам дещо критичного ставлення до катерининської політики на Україні, а його персональні зв'язки з видатними діячами українського автономізму, зокрема з Г.А.Полетикою, свідчать про його політичні симпатії і разом з тим вказують на можливі джерела його інформанти про Україну. На нашу думку, Баженов близько стояв до тих пересправ, які, очевидно, мали місце між російською опозицією та українськими автономістами 1780-тих років і які були, так чи інакше, пов'язані з закордонною місією Василя Капніста 1791 року. У світлі цього постать учня Баженова, колишнього флігель-адьютанта Рум'янцева Максима Мосціпанова, що посідав доволі поважне місце серед українського суспільства Новгородсіверщини, набирає особливого інтересу.
Нарис визначного українського історика Олександра Оглоблина (1899-1992) подається за виданням: Оглоблин О. Люди Старої України. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1959. Правопис першодруку збережено.
Клим Мосціпанов був одружений з Феодосією Іванівною Гладкою, донькою козака Ніженського полку (здається, з м. Воронежу).
Джерела та література
1. Київський Центральний Архів стародавніх актів, фонди:
а) Малоросійської Колегії (Чернігівський відділ), 1778 р.;
б) Малоросійського генерал-губернатора по Новгородсіверському намісництву (ч. 211), зокрема справа ч. 95;
в) Новгородсіверського Намісницького Правління (ч. 280), справи 17Х2, 17Х7. 1790, 1796рр.
2. Б.Гринченко, Каталогъ Музея украинскихъ древностей В.В.Тарновскаго. II., ст. 300 (ч. 478: про архітектора Максима Мосціпанова 1766 року).
3. П.Добровольскій, Тріумфальним Екатерининскія ворота въ г. Новгородсеверске. "Черниговскія Губернскія Ведомости", 1902, 2877.
4. "Записки Історично-Філологічного Відділу ВУАН", т. ХІІІ-ХІV, ст. 394 (про архітекта Ярославського).
5. (О.Лазаревський), Архитекторъ Мостипановъ. "Кіевская Старина", 1902, том LХХVІ, кн. 4, "Документи, известія и заметки", ст.8-11.
6. А.Лазаревскій, Малороссійскіе посполитьые крестьяне, вид. II, Київ, 1908.
7. В.Лукомскій и В.Модзалевскій, Малороссійскій Гербовникъ, СПБ, 1914.
8. "Опис Новгородсіверського Намісництва (1779 - 1781)", К., 1931, ст.362,395,432.
9. "Списки Черниговскихъ дворянъ 1783 года", Черн., 1890.
10. "Черниговскія Губернскія Ведомости", 1888,12 (Ф.Савич).