1.5 Облік операцій на рахунках в банку.

Основні поняття з обліку грошових коштів на рахунках в банках.

Безготівкові рахунки – це перерахування грошових ткоштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим представником в цих розрахунках є банк, який надає послуги клієнтам-підприємствам.

У відповідності до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України всі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, установи, колективні, спільні та інші підприємства, об’єднання, організації та установи, незалежно від форми власності та виду діяльності, мають поточні рахунки в банку і зобов’язані зберігати свої грошові кошти в банківських установах.

Поточний рахунок – це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку для зберігання грошових коштів та проведення операцій по розрахункових рахунках підприємства.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими розрахунками відповідно до чинного законодавства України.

Поточний валютний рахунок може бути відкритий:

− юридичним особам – резидентам України;

− фізичним особам (підприємцям) – резидентам України;

− представникам юридичної особи – нерезидента;

− дипломатичним, консульським, торговельним та іншим представництвам іноземних держав;

− іноземним інвесторам (юридичним і фізичним особам);

− фізичним особам (непідприємцям) – нерезидентам України;

− Зі закону України “Про банки і банківську діяльність” та пункту 1.3 Інструкції, рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і згодою цих банків.

Чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо кількості поточних рахунків, які можуть відкривати юридичні особи в банківських установах.

Обслуговуючим банком – називають банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, банків та установ.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

заяву на відкриття поточного рахунку встановленого зразку. Заяву підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті не має посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;

копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;

копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

картку зі зразками підписів осіб, якими відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірено нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитків печатки підприємства;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного Фонду України.

Підприємство має право відкрити поточні та депозитні рахунки як в національній, так і в іноземній валюті.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати чеки для розрахунків за товари, роботи, послуги. Для цього певна сума коштів вноситься, депонується на особливий рахунок – рахунок лімітної чекової книжки. В межах цього ліміту підприємства виписують розрахункові чеки постачальникам.

Чеком – визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувачу.