При сприянні служб зайнятості в течії січня-квітня 1996 року працевлаштовано 77,8 тис. незайнятих громадян, що на 13,6% більше, ніж у відповідному періоді в 1995 році.

Зростання об'ємів фіксованого ринку праці привело до поглиблення незбалансованості між пропозицією робочої сили і попитом на неї. Так. Якщо в течії останніх 4 місяців 1995 року щомісяця, в середньому, реєструвалося біля 19,5 тис. безробітних, то в течії січня-квітня 1996 року, відповідно 42,4 тисячі.

У той же час, число оголошених підприємствами вакансій скоротилося на 2,7 тис. місць: з 77,6 тис. місць на початок січня до 74,9 тис. місць на кінець квітня 1996 року.

Кількість зареєстрованих, не зайнятих трудовою діяльністю, громадян на кінець квітня досягла 260,2 тис. чоловік, і в 3,48 рази перевищило попит на робочу силу.

Серед 216,6 тис. безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості на кінець квітня 1996 року, жінки становили 68,2% молодь до 28 років 34,3%, і кожний четвертий звільнений в зв'язку із змінами в організації виробництва.

Згідно з інформацією, яка поступила від господарських суб'єктів, очікується збільшення темпів звільнення працівників майже у всіх галузях народного господарства, особливо в галузях невиробничої сфери. Так, в течії січня-березня 1996 року з установ охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення звільнено 2 тис. чоловік, що в 4,1 рази більше, ніж за відповідний період минулого року? Науки і наукового обслуговування відповідно 2,5 тис. чоловік (або в 2,3 рази); освіти 2,2 тис. Людина (в 2,9 рази); житлово-комунального господарства 0,9 тис. чоловік (або на 84,6%). Трохи повільніше темпи скорочення відмічалися в галузях виробничої сфери. Так, кількість звільнених працівників промисловості зросла на 80,1%; сільського господарства відповідно на 62,7%, будівництво на 82,0%, торгівлі громадського харчування на 44,8%, транспорту і зв'язку на 42%.

Найбільші обсяги скорочення були характерні для підприємств з державною формою власності 47,6 тис. Людина (70,7% від загального числа звільнених).

У напрямі центрів зайнятості (учбових центрів) в течії першого кварталу 1996 року профорієнтаціонні послуги надані 74 тис. громадян (на 92,3% більше, ніж у відповідному періоді 1995 рік).

З державного фонду зайнятості населення за січень-квітень 1996 року витрачено в допомогу по безробіттю 755,0 млрд. крб.. в тому числі в квітні 169,3 млрд. крб. Середній розмір допомоги по безробіттю в квітні становив 2373,9 тис. крб.

4.2. Молодіжна політика зайнятості: розробка спеціальних програм

Як видно з приведених статистичних даних, найбільші труднощі в працевлаштуванні відчуває молодь, яка найменше конкурентноздатна на ринку праці в зв'язку з недостатньою профорієнтація, низьким рівнем професійної підготовки і відсутністю досвіду практичної роботи. При цьому, аналіз сучасного стану молодіжного сектора праці. Який провів науково-дослідний центр з проблем зайнятості населення на ринку праці Національної Академії наук України і Міністерства праці України, свідчить про те, що цю проблему передусім відчуває молодь, яка вперше вибирає професію і вступає в трудову діяльність після закінчення навчання. Процес вибору професії і включення молоді в трудову діяльність займає в її житті важливий і відповідальний період пошуку самовираження особистості і формування умов реалізації своїх потреб і інтересів. Тому розробка програм входження цих категорій в економічно-активну частину населення має актуальне значення для розширення із зайнятості і підвищення конкурентноздатності на ринку робочої сили.

Згідно з проведеним аналізом в 1994-1995 рр. мало місце і прогресувало скорочень найма робочої сили серед молоді, яка уперше приступала до трудової діяльності. Це було пов'язане як зі спадом виробництва, так і з пропозицією низькооплачуваних і не престижних робочих місць. З цієї причини молодь прагнула використати альтернативні форми зайнятості, які пріоритетні по прибутках і виникають за межами організованого ринку праці. У той же час, обмеженість можливостей подальшого розширення альтернативних форм зайнятості створила тут жорстку конкуренцію, яку не всі витримують і, таким чином, віддають вважаючу за краще залишатися без роботи за рахунок коштів своїх батьків або пристосування до інших форм паразитування.

На основі проведеного соціологічного опиту, можна зробити орієнтовний висновок: тільки до 10% молоді, яка уперше приступає до трудової

діяльності, поповнює сферу матеріального виробництва, до 30% сферу фінансової, посередницької і торгової діяльності, до 15% поповнюють сферу

нерегламентованої зайнятості і приблизно 20% стає на шлях тунеядство, алкоголізму, наркоманії, проституції, шахрайства, інші попадають в обслуговуючі і силові структури держави. Такий розподіл зайнятості серед молоді, яка уперше приступає до трудової діяльності, являє собою істотну державну проблему.

Виходячи з цих і інших обставин, які формують поведінку молоді на ринку праці, доцільно було б розробити на перехідний період від державної до ринкової економіки Цільову (спеціалізовану) програму залучення до суспільно-корисного праці і забезпечення роботою молоді, яка уперше приступає до трудової діяльності. Основна мета такої програми може полягати в тому, щоб досягнути відродження у молоді високої мотивації до праці і потреби у відповідному рівні професійної підготовки при одночасному створенні умов для широкого вибору відповідної роботи. Разом з тим, необхідна розробка і реалізація спеціальних програм забезпечення зайнятості окремих груп молоді, які найменше конкурентоздатні на ринку праці.

Спеціальні програми забезпечення зайнятості для окремих груп молоді в Україні ще не розроблялися. Виходячи з ситуації, яка склалася на ринку праці в Україні, і прогнозів його розвитку, НИЦ з проблем зайнятості населення і ринку праці НАН України і Мінпраці України пропонують розробити наступні програми забезпечення зайнятості і професійної підготовки молоді.

Програма “Зайнятість підлітків”.

Ця програма повинна бути розрахована на забезпечення зайнятості підлітків у віці до 15 років. Є внаслідок випускники загальноосвітних шкіл другої міри з неповними середніми освітою; “важкі” підлітки, після обов'язкового навчання в школі і випускники 9-х класів, які не отримали свідчення про неповну середню освіту (видані довідки).

Програма “Входження в ринок праці”.

Мета цієї програми надання можливості учням старших класів загальноосвітних шкіл вільно і свідомо вибирати професію у відповідності зі своїми інтересами, схильностями, здібностями і станом здоров'я.

Програма “Старт”.

Орієнтована на надання можливостей учням випускних класів загальноосвітних шкіл вибирати професію без відриву від навчання в школі. Передусім вона повинна надавати таку можливість учням з малозабезпечених, бідних сімей, які не мають можливості навчати своїх дітей на платних курсах.

Програма “Продуктивне учнівство”.

Ця програма повинна бути розрахована на учнів загальноосвітних шкіл, які не мають професії і не бажають. Або не змогли поступити на професійне навчання і шукають роботу за допомогою служби зайнятості.

Програма “Стажування”.

Програма орієнтована на сприяння працевлаштуванню випускників учбових закладів, які закінчили навчання і отримали кваліфікацію, по спеціальності отриманих знань.

Програма “Новий старт”.

Програма повинна бути розрахована, передусім, на випускників професійних і вищих учбових закладів у випадках, якщо отримана ними професія або спеціальність не знаходять попиту на ринку праці, і передбачати можливість їх професійної переорієнтації і перепідготовки відповідно до їх інтересів, здібностей і стану здоров'я.

Перелік можливих спеціальних програм зайнятості і професійної підготовки молоді може бути розширений або скорочений.

Реалізація таких програм дозволить забезпечити реальний механізм реалізації державної гарантії представлення працездатної молоді першого робочого місця і створити чітку систему працевлаштування різних груп молоді.

4.3. Державне регулювання зайнятості

Яким би ні був загальний рівень безробіття, він неоднаково розподіляється між різними категоріями працездатного населення. У розвинених країнах з ринковою економікою в періоди підйому виробництва кількості безробітних серед робітників перевищує кількість безробітних серед фахівців і службовців, безробітних серед молоді, як правило, більше, чим серед дорослих людей, особливо середнього віку; жінки частіше попадають в число безробітних, чим чоловіка.

Статистичні дані в Україні свідчать, що світові тенденції значною мірою повторюються і в нашій економіці, за винятком того, що рівень безробіття зараз вище серед фахівців і службовців, чим серед робітників.

Структура обращений в кадровые агентства

Державними гарантіями зайнятості в Україні є:

а) добровільність праці і вибору виду діяльності;

б) захист від необгрунтованої відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення;

в) безкоштовне сприяння в підборі відповідної роботи і працевлаштуванні відповідно схильностям, здібностям, професійній підготовці, утворенню з урахуванням суспільних потреб;

г) виплата вихідного посібника і збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування працівником, які втратили постійне місце роботи на підприємствах, в установах і організаціях;

д) безкоштовне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в учбових закладах або в системі державної служби зайнятості;