З якого боку краще скріплю­вати клейовою стрічкою деталі на­бору — з лицьового чи зворотного? Дехто надає перевагу зворотному. Але практикою перевірено, що скріплювати гумірованою стрічкою краще з лицьового боку, тим паче, що набори великих розмірів пере­вертати дуже незручно: випадають або виламуються вставки тощо.

3. Виконання ромбовидної встав­ки після розкреслювання здійс­нюють у такій послідовності, як і елементи набору розетки.

4. Набір шахової дошки, або шахового орнаменту ("шахівни­ці"), з обкладанням фризу. На­різують по п'ять смужок із світлих порід дерева (бук, клен, береза) і чотири з темних (червоне дерево, горіх) відповідної ширини й до­вжини (наприклад, ширина — 10 мм, а довжину вибираємо з при­пуском 8-10 мм). Склеюють по всій довжині світлі й темні смуж­ки, що чергуються, клейовою стрічкою. Вирівнявши прямий кут, у поперечному напрямку відмірюють 10 мм і відрізують смужку, а потім знову відмірявши (позначають гострим кінчиком ножа), відрізують другу і посувають на один квадратик, щоб напроти світлого нижче лежав темний. Так продовжують до восьми квадра­тиків. Зайві клітини ліворуч і праворуч відрізують. Потрібно точно нарізати смужки, інакше не буде витриманий розмір (у нашо­му випадку — 80х80 мм). При з'єднанні двох смужок необхідно виміряти їх ширину. Якщо одна смужка ширша, то при вирізуванні наступної цю різницю потрібно знівелювати. Таким чином, не­значні розходження не будуть помітні. Але не можна це робити наприкінці набору, відрізуючи зайве з одного чи іншого боку. В цьому випадку буде помітна нерівність квадратиків. Обкладку поля "шахівниці" роблять чотирма нарізаними смуж­ками. Ширина першої (темної) смужки — 3 мм, а іншої (світ­лої) — 10 мм. Але потрібно до­дати ще припуск — кілька мі­ліметрів до країв по довжині. Спо­чатку приклеюють темні смужки (З мм) до сторін "шахівниці" так, щоб їх кінці виходили один за одного у накладку. Так само при­клеюють смужки (10 мм) фризу. Потім під лінійку їх прорізують по діагоналі. Набір "шахівниці" малих розмірів вимагає особливої точності й акуратності. В "ша­хівниці" більших розмірів малень­кі неточності не так помітні. Її можна використати для виготов­лення шахової дошки, шахового столика або як орнамент. Якщо "шахівницю" розрізати смугами по діагоналі, одержимо простий і виразний стрічковий орнамент із квадратиків і трикутників, якими можна обрамляти скриньку (шка­тулку), кришку стола, рами для картин (у наступному наборі) то­що.

5. Набір із переплетень пря­молінійних і криволінійних форм є етапом переходу від різання під лінійку до різання і пасовки шпо­ну від руки. Можна скласти ма­люнок різної форми. У вирізуванні криволінійних вставок (або будь-якої форми) ніж не потрібно дуже нахиляти, як і в різанні під лі­нійку. Елементи набору необхідно відрізувати в один прийом, а це вимагає великих фізичних зусиль. Крихкі породи можна попередньо скріпити клейовою стрічкою, а по­тім вирізати вставки.

6. Сітчастий орнамент скла­дається із повторюваних однакових або різних елементів, а також мотивів геометричних й інших форм. Він може прикрасити криш­ку скриньки, двері, панелі, підлогу і вигідний саме для оздоблення інтенсивно експлуатованих повер­хонь. Через його строкатість не так помітні неминучі в експлуа­тації забруднення, плями. Есте­тично виглядають панелі з геомет­ричного сітчастого орнаменту в різноманітних залах (кафе, холах і вестибюлях).

7. Набір із об’ємних форм ви­конують різними способами:

а) для невеликого набору (оз­доблення скриньок тощо) беруть три листи шпону різних порід деревини і відповідно різної кольо­рової насиченості. Розкреслюють на кожному з них точний малю­нок однакових розмірів. Можна взяти шпон клена, бука і черво­ного дерева або бука і червоного дерева. Вирізують під лінійку в усіх трьох листах елемент і пере­ставляють в інший фон, за ним — наступний і т. д. Одержу­ють одне й те саме зображення, яке можна розглядати у різних аспектах;

б) підготовляють шаблон із креслярського паперу й по ньому нарізують повторювані елементи трьох відтінків, а потім з'єднують їх клейовою стрічкою;

в) набір на папері широко за­стосовують у подальшій роботі, наприклад, при виготовленні мо­заїчних малюнків, які складаються із різнокольорових частин, де не-мас великих площин фону. На креслярському папері відповідних розмірів розкреслюють малюнок і почергово, відрізуючи паперові де­талі малюнка, вставляють деталі трьох відтінків. Малюнок орнамен­ту обмежують фоном рамки. Спо­чатку скріплюють клейовою стрі­чкою деталі набору, поступово розширюючи Їх охоплення по всій ширині або довжині, а потім — по всій площині.

8. Рослинний орнамент: для опрацювання навичок можна взя­ти з мотивів нескладної форми — листок дуба, клена або зображення середньої складності — гілки ка­лини, горобини. Можна перенести рослинний орнамент з кальки або паперу за допомогою кулькової ручки. Спочатку орнамент бажано вирізати на папері, з'єднавши де­талі вузькими перемичками. На­клавши такий шаблон на фон шпону, гостро заточеним олівцем обводять контур, намагаючись, щоб він щільно прилягав до зовнішньої стінки шаблону. Такий шаблон можна використати для багатора­зового перенесення малюнка на фон. У наборах рослинних форм необхідно використати різні кольо­рові відтінки половинок листка, підкреслити будову його прожилок напрямком волокон шпону (еле­мента шпону).

9. Розетковий орнамент і ор­намент, замкнутий у трикутній, квадратній або іншій формі, ви­конується аналогічно попередньо­му завданню. У навчальній та гуртковій роботі це завдання мож­на виконати колективно. Викрес­ливши малюнок розетки з п'ятьма, шістьма, сімома чи й більшою кількістю частин у вигляді прямо­кутників, трикутників чи інших однакових форм, їх вирізують за шаблоном. Кожний учень має свій шаблон, позначений цифрами. За шаблоном малюнок орнаменту пе­реносять обведенням контуру на фон шпону. Коли всі деталі будуть виконані набором, їх з'єднують разом за номерами, одержуючи всю розетку. Центр її можна зро­бити додатково й вирізати як ок­рему деталь.

10. Анімалістичні орнаменти виконують аналогічно попереднім. Зауважимо, що підрізувати еле­менти набору потрібно дуже чітко, адже навіть невеликі огріхи мо­жуть деформувати зображення. Для даного виду орнаменту це недопу­стимо, Зображення птахів і комах можуть мати характер реалістич­ний або декоративний. Для ре­алістичних зображень необхідно шукати такий природний малюнок шпону, який не дозволив би по­дрібнювати деталі, а однією ціль­ною великою вставкою проявив би форму. Зображення тварин може поєднуватися з мотивами рослин­ного орнаменту або мати самос­тійне значення, їх застосовують для оздоблення дверей, меблів, зокрема дитячих.

11. Геральдичні мотиви (герби. ордени, символічні знаки) вимага­ють особливої точності й акурат­ності виконання. Вони можуть прикрасити цільові стенди або бу­ти самостійними панно для гро­мадського інтер'єру.

12. Набір натюрморту вико­нується двома способами: декора­тивним або живописно-декоратив­ним. У першому випадку естетич­ною основою зображення може бути виразний силует, стрункість і пропорційність формату. В ін­шому більше уваги приділяється кольорові. Інколи вирішують на­тюрморт у живописній манері, імі­туючи живопис. Це вимагає від майстра тонкого, добре розвинуто­го художнього чуття, великого вміння, проникливості.

13. Набір пейзажу в маркетрі має такі специфічні способи вико­нання:

а) у силуетному вирішенні, де великі площини фону виконують основну декоративну роль завдяки природному малюнку текстури;

б) декоративно — у фон встав­ляють тільки елементи пейзажу, не пов'язані перспективою;

в) у декоративному вирішенні великих площин без додаткових плавних тонів-переходів Передати глибину простору (вітер, дощ, со­нце, рух, спокій тощо) можна текстурою — як лінією й штрихом в малюнку;

г) у живописно-декоративному вирішенні, коли основна роль від­водиться кольорові, а явища пер­спективи передаються послаблен­ням тону та зміною кольору (по­вітряна перспектива). При цьому форми на передньому плані мають більшу виразність.

14. Набір портрета здійсню­ють на фоні шпону або на фоні паперу. Перевагу отримав другий спосіб. На аркуш щільного паперу переносять малюнок портрета, точно обвівши його контури. Роблять це або з кальки, на яку попередньо акуратно наносять зоб­раження, або накладають на ори­гінал аркуш креслярського паперу, скріплюють їх скріпками в кількох місцях, прикладають до вікна або на скло, підсвічене знизу, й точно обводять контури малюнка. Особ­ливо старанно и акуратно по­трібно перемалювати суттєві де­талі портрета — очі, ніс, рот і площини.

У сприйнятті натюрморту, пор­трета, пейзажу, тематичного або сюжетного набору маркетрі велику роль виконує рама. Її можна зро­бити із масиву або набрати набо­ром. Помічено, що вузька рамка надає композиті легкості, витон­ченості, широка — концентрує увагу глядача на самій картині.

Блокова (чертозіанська) мозаї­ка. Мозаїка з брусків одержала назву "чертозіанської" від назви монастиря Чертоза Павійська в Італії, де вона процвітала в XV ст. Тепер її називають блоковою. Техніка її полягає в тому, що за малюнком склеюють підігнані бру­ски і рейки різного перерізу з різнокольорових порід деревини. Брусок розпилюють на багато тон­ких пластинок з однаковим ма­люнком. Їх або наклеюють на поверхню виробу способами інтар­сії або покривають суцільним ві­зерунком. Італійські майстри ра­зом з деревиною склеювали у блоки кістку, ріг, фарбували ок­ремі бруски, щоб одержати ви­разніше зображення. В Італії й Іспанії блокова мозаїка застосову­валася для прикрашування стіль­ців і крісел, а також оздоблення панно неширокими смужками.