Стримування інфляції у майбутньому багато в чому залежить від правильної та виваженої грошово – кредитної політики НБУ. При чому дана політика не повинна іти в розріз із політикою уряду що до подальшої оптимізації умов діяльності виробників. Усі інструментарії грошово – кредитної політики центрального банку повинні бути в першу чергу спрямовані на здешевлення кредитних ресурсів. Дотримуючись вказаного курсу, НБУ з 10 грудня 2001 року знизив дисконтну ставку з 15% до 12,5% річних, зберігши даний розмір і в лютому 2002 року. НБУ також вніс ряд змін в окремі нормативи формування банками обов’язкових резервів, з огляду на динаміку розвитку макроекономічних і монетарних показників у 2001 році і їхні тенденції подальшого розвитку в 2002 році. НБУ диференціював та зменшив норми обов’язкового резервування. Так, норма обов’язкового резервування короткострокових засобів і депозитів юридичних осіб у національній і іноземній валюті була встановлена на рівні 12% річних, для фізичних осіб у національній валюті – 10%; іноземній валюті – 12%. Норма обов’язкового резервування довгострокових засобів і депозитів юридичних осіб у національній валюті була встановлена на рівні 8%, в іноземній валюті – 10%; для фізичних осіб у національній валюті – 6%, в іноземній валюті – 10%. Норма обов’язкового резервування для інших джерел залучення засобів встановлена в розмірі 14%. Проводячи грошово – кредитну експансію, центральний банк в першу чергу сподівається на адекватну реакцію з боку кредитного ринку. Зменшення норми обов’язкових резервір та дисконтної ставки за прогнозами НБУ повинна стимулювати комерційні банки до зменшення відсотків по кредитам і зробити їх більш дешевшими для виробників.

Грошово – кредитна політика НБУ спрямована на здешевлення кредитних ресурсів, поряд із діяльністю уряду що до продовження процесу приватизації, проведення податкової реформи – є ті заходи держави, що повинні забезпечити подальше економічне зростання в Україні. Збереження позитивних змін у вітчизняній економіці дасть можливість зміцнити позиції гривні на валютному ринку. Стабільність національної грошової одиниці є основною передумовою мінімізації інфляції в Україні та тих негативних наслідків, до яких вона може призвести.

Висновки

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Інфляція – це знецінення паперових грошей, якке проявляється як процес зростання загального рівня цін на споживі товари і послуги.

Причинами її виникнення може бути: незбалансованість державних витрат і доходів, мілітаризація економіки, використання „друкарського верстата” для фінансування інвестицій, зростання „відкритості” економіки тієї чи іншої країни, все більшим втягуванням її в миро господарські зв’язки і т.д.

В економічній науці розрізняють такі форми інфляції: інфляція попиту, інфляція витрат та структурна інфляція.

Поряд з формами виділяють такі типи інфляції: відкрита та затамована інфляція. Інфляція має також різні ступені тяжкості: помірна, галопуюча та гіперінфляція. Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою.

Інфляція майже завжди приводить до важких наслідків. Головні з них: перерозподіл доходів, прихована державна конфіскація грошей у населення через податки, прискорена матеріалізація грошей, падіння реальної процентної ставки на капітал, падіння рівня життя народу.

Щодо України, то можна сказати, що найбільш істотним негативним явищем в економіці на етапі її ринкового реформування виявилась інфляція. Той факт, що за даними Світового банку, рівень інфляції в другій половині 1993 року був найбільшим у світі, говорить сам за себе. Причиною цього можна назвати те, що в той час проводилась помилкова економiчна полiтика, що фактично мала не антиiнфляцiйний, а проiнфляцiйний вплив на економiчну систему країни.

Але на щастя, починаючи з 1996 – 97 років через цілу низку заходів були зроблені суттєві кроки, що поліпшили стан нашої економіки. Досить успішним роком для національної економіки став 2001 рік, коли інфляція була навіть меншою за прогнозованої. Сьогодні в Україні відзначається один з найнижчих темпів інфляції серед країн СНД.

Список використаної літератури

Економічна теорія: Політекономія:Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – Київ: Знання прес. – 2003. – 581с. – (Вища освіта XXΙ ст.)

Экономическая теория / Политэкономия / Учебник: Под ред. В.И. Видякина. – М.: Издательство Русской экономической академии. – 2000. – 592с.

Загальна економічна теорія / І.В.Буян, П.Д. Гуменюк та ін. –Тернопіль: Лідер, 2000. – 379с.

Ковальчук В.М. Макроекономіка: теоретичний аспект. – Підручник. Тернопіль: Астон. – 1996. – 260с.

Кравченко С., Теленик С. Інфляція в ринковій економіці:сутність, причини і взаємозв’язок з макроекономічними показниками // Економіка, фінанси, право. – 2002. - №7. - с.9-12

Макроекономіка / За редакцією А.Г. Савченка. Підручник. – Київ:Либідь. – 1995. – 207с.

Макроекономіка. Політична економія: принципи, проблеми і політика / Кемпбелл Р., Макконел і ін. – Львів: Просвіта, 1997. -671с.

Маршалл А. Принципы политической экономики.-Т.1.-М.:1984

Мельник О. Антиінфляційна політика, як фактор економічного зростання в Україні // Банківська справа. – 2000. - №3. – с.11-17

10.Найман М. Теориретична політична економія імакроекономічна теорія: зайнятість, інфляція, платіжний баланс. – Мюнхен:Франц Вален. – 1996. – 369с.

11.Овод А. Інфляційні процеси в Україні: минуле й сьогодення // Наукові записки. – Чортків. – 2002. – Випуск 2. „Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних реформ господарювання”. – с.17-19

12.Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст. – Київ: Техніка, 1999. – 336с.

13.Римар Г. Аналіз наслідків інфляції, її вплив на перерозподіл фондів та на об’єм національного продукту// Наукові записки. – Тернопіль. – Економічна думка. – 1999. с.111-119с.

14. Савчук В.П., Москаленко О.В. Вплив інфляції на оцінку показників прибутковості підприємств // Фінанси України. – 2002. - №1.

15.Соболев В.М. Макроэкономика: Учебное пособие для студентов економических вузов. – Харьков: НВД „Студцентр”. – 1997. - 319с.

16.Солонінко К.С. Макроекономіка: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей. – Київ. – 2002. – 320с.

17.Томашик А.С. Основні приципи антиінфляційної економічної політики // Фінанси Україні. – 1999. -№20. – с.95-100

18.Угов В.В. Денги. Денежное обращение. Инфляция: Учебное пособие для вузов. – М.: Банки и биржа, ЮНИТИ. – 1995. – 554с.