Табл. З. Темпи зростання цін в окремих країнах регіону (%)

Важливою особливістю економічного розвитку регіону є високий рівень інфляції. У 1977—1984 рр. щорічний рі­вень інфляції коливався від 5,1 % в Чех-Словаччині до 8,9 % у Румунії (в Польщі до 29,4 %), та в 1992 р. у кра­їнах Східної Європи він складав 769,4 %, у колишніх рес­публіках Радянського Союзу—1296% (табл. 3).

З одного боку, в сучасних умовах інфляція у східноєв­ропейських країнах виконує і функцію вирівнювання цін на товари та послуги в результаті наявності глибоких структурних диспропорцій та їх зближення зі світовими цінами і в невеликих обсягах може сприяти пожвавленню економічного росту. З іншого боку, її високий рівень має явно виражені негативні наслідки, які проявляються у зне­ціненні економічних стимулів продуктивної праці та на­ціональної валюти, отриманні прогресивних структурних зрушень, зниженні рівня життя населення.

Перехід до ринкової економіки у східноєвропейських країнах супроводжується збільшенням безробіття, його рі­вень у більшості країн регіону в першій половині 90-х ро­ків первищував 5 % показник, який може бути розгляну­тий, як досить прийнятний для економіки, що стабільно розвивається (табл. 4). Приховані форми безробіття, які існували раніше та були засновані на централізовано ре­гульованій штучній зайнятості населення, поступово транс­формуються у відкриті форми. Атомізація національних економік країн регіону у сфері відносин власності, процесу виробництва та управління створює об'єктивні передумови виникнення й розвитку ринку праці. Відмовляючись від гарантії зайнятості, проголошуючи принципи свободи зай­нятості та незайнятості населення, східноєвропейські кра­їни намагаються пом'якшити безробіття шляхом отримання банкрутств державних підприємств, надання кредитів і суб­сидій, частковим регулюванням цін, а також розвитком гро­мадських робіт, служб працевлаштування та систем проф­орієнтації й перекваліфікації, виплат допомоги по безро­біттю тощо.

Табл. 4. Рівень безробіття у країнах регіону (в % від працездатних)