Середня сума витрат по Україні в притулках на одну дити­ну становила в 2002 році 4,4 тис. гривень на рік.

Прогнозна потреба в коштах на харчування, медикаменти та інші витрати розраховувалася виходячи з нормативів забезпечен­ня підопічних будинків-інтернатів, оскільки такі нормативи для вихованців притулків для неповнолітніх не розроблені.

Обсяг витрат, який спрямовується на утримання притулків для неповнолітніх по кожному регіону, розраховується як до­буток обсягу витрат, що спрямовується на утримання цих ус­танов у цілому по Україні, і питомої ваги очікуваної кількості дітей у притулках за плановий період по регіону — у загальній очікуваній кількості дітей у притулках у цілому по Україні.

Обчислення витрат на утримання притулків для неповно­літніх здійснюються виходячи з витрат на типовий притулок на 50 місць з типовими штатами та нормативами.

Оскільки притулки для неповнолітніх є закладами обласно­го значення, тобто вони розраховані не лише на тих дітей, що проживають у певному регіоні, Бюджетним кодексом передба­чено здійснювати їх фінансування з обласних бюджетів.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про сприяння соці­альному становленню і розвитку молоді", Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1998 року здійснюються видат­ки на утримання Державного центру соціальних служб для мо­лоді, у складі яких передбачені кошти на виплату заробітної плати працівникам центру, оплату послуг з утримання примі­щень і обслуговування установ, відрядження, придбання інвен­тарю. Питома вага зазначених видатків становить близько 5 від­сотків загального обсягу асигнувань державного бюджету на молодіжні заходи. На реалізацію молодіжних заходів, які здійс­нює зазначений центр, спрямовується близько 3 відсотків за­гального обсягу витрат із державного бюджету на галузь.

У видатках місцевих бюджетів на забезпечення молодіжних програм і заходів, утримання установ галузі більше третини коштів спрямовується на розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді, підліткових клубів. Обсяг видатків місцевих бюджетів на молодіжні програми і заходи становить понад 32 відсотки витрат на галузь, а 35 відсотків коштів передбачається на забезпечення функціонування чинної мережі установ місце­вого підпорядкування.

3 Видатки на утримання будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів

Фінансування витрат на утримання будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів здійснюється за рахунок коштів місце­вих бюджетів. Особливості фінансування цих закладів зумовле­ні специфікою їхньої фінансово-господарської діяльності. В цих установах престарілі та інваліди перебувають на повному державному забезпеченні: отримують харчування, одяг, взуття та інші предмети першочергової необхідності, користуються медичними та культурно-освітніми послугами.

Фінансування будинків-інтернатів здійснюється у межах сум, затверджених за кошторисами доходів і видатків. Обсяг видат­ків цих установ залежить від виробничих показників (кількість ліжок, кількість днів функціонування 1 ліжка, зовнішня куба­тура будівель і споруд, внутрішня площа приміщень тощо) та норм видатків. Витрати на заробітну плату обслуговуючого пер­соналу визначаються за штатним розписом, типовими штатами і ставками заробітної плати, які встановлюються у тарифікацій­ному списку. Витрати за іншими категоріями видатків (на ме­дикаменти та перев'язувальні засоби, продукти харчування, придбання обладнання та інвентарю, придбання м'якого інвен­тарю та обмундирування, інших матеріалів і предмети?, оплату послуг з утримання будинків-інтернатів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо) визначаються в такому ж поряд­ку, як і за установами охорони здоров'я.

У будинках-інтернатах для престарілих та інваліди? можуть створюватися і функціонувати підсобні господарства та майстер­ні, доходи яких використовуватимуться на поліпшення культурно-побутових умов пенсіонерів. На фінансування будинків-ін­тернатів можуть спрямовуватися інші позабюджетні кошти, доб­ровільні пожертвування підприємств, організацій і установ різ­них форм власності, громадян, кошти благодійних фондів тощо.

Обсяг видатків на професійно-технічні школи-інтернати визначається із середньорічної кількості ліжок і включає витра­ти на навчання, медичне обслуговування, харчування та інші.

Витрати на капітальні вкладення для будівництва і реконс­трукції будинків-інтернатів плануються і фінансуються на ос­нові відповідної проектно-кошторисної документації у поряд­ку, встановленому для планування і фінансування державних капітальних вкладень.

4. Видатки, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи

Фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення, здійснюється в межах асигнувань, визначених у державному бюджеті на цю мету за відповідними напрямами згідно із фун­кціональною класифікацією видатків бюджету.

З метою оптимізації обсягів видатків на проведення заходів, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а також враховуючи обмеженість коштів на фінансування зазна­чених заходів і з метою уникнення збільшення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи, необхідно здійснити такі заходи:

— прискорити прийняття Концепції захисту населення Ук­раїни у зв'язку з Чорнобильською катастрофою і уточнення, виходячи з вимог цієї концепції, статусу території!, що можуть бути віднесені до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і водночас переліку населених пунктів, віднесених до цих зон;

— удосконалити чинне на даний час законодавство з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Зокрема, внести зміни і доповнення до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи" з метою впорядкування виплат компенсацій і надан­ня пільг громадянам, які найбільш постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи (інвалідам і потерпілим дітям).