Вступ

Зараз не існує жодного уряду в світі, який би не регулював свій внутрішній ринок засобами тарифного і нетарифного регулювання. Коли Україна вступила до переговорного процесу приєднання до ГАТТ/СОТ, вона взяла на себе зобов'язання не збільшувати тарифи. Тоді треба розривати цей мандат і знову починати новий раунд переговорів з новим мандатом? Тоді можна збільшити тариф, наприклад, до 70 %, а потім його знизити до 10 %. Проте, коли ми вже взяли в середньому 10 %, то вирішувати питання тарифними засобами дуже важко. У зв'язку з тим, що нетарифне регулювання в світі зараз набирає особливих переваг, важко засобами угод Уругвайського раунду протистояти нетарифному регулюванню з боку промислово розвинених держав, а саме індустріальні держави використовують дуже широко нетарифне регулювання.

Зовнішньоекономічна діяльність держави повинна бути спрямована на стимулювання експорту своєї продукції, а не на сприяння імпорту готової продукції, як це, на жаль, певною мірою відбувається сьогодні в Україні. Стимулювати експорт мають в першу чергу податкова і кредитна політика держави через відповідне субсидування експорту, реструктуризацію заборгованості, а також створення умов для добросовісної конкуренції. Натомість, в Україні податкова і кредитна політика фактично створюють перешкоди для експорту. Держава надає гарантії для товарних кредитів, стимулюючи імпорт і збільшуючи державний борг на 2,3 млрд доларів.

1. Тарифне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції

Ввізні (імпортні) мита на товари, визначені у статті 6 цього Закону, встановлюються та змінюються Верховною Радою України.

Повні ставки ввізного (імпортного) мита на товари першої та другої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (крім підакцизних) встановлюються у подвійному розмірі до розміру пільгових ставок ввізного (імпортного) мита, визначених у статті 6 цього Закону.

Повні ставки ввізного (імпортного) мита на товари третьої двадцять четвертої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, а також на підакцизні товари встановлюються на рівні пільгових ставок.

При ввезенні товарів, зазначених у статті 6 цього Закону, не дозволяються:

відстрочення сплати мита та податку на додану вартість;

звільнення від сплати ввізного (імпортного) мита фізичних або юридичних осіб, які мають пільги із сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України.

2. Сезонні мита на ввезення сільськогосподарської продукції

Сезонні ввізні (імпортні) мита запроваджуються щорічно у подвійному розмірі до розміру пільгових ставок ввізного (імпортного) мита на сільськогосподарську продукцію груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, визначених у частині п'ятій цієї статті, протягом строку збирання і закладення на зберігання аналогічної продукції українського виробництва.

Сезонні мита вважаються винятком з преференційних або пільгових режимів, у тому числі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних угод, якщо це передбачено такими угодами. Сезонні мита протягом часу їх дії заміщують ввізні (імпортні) мита, встановлені статтею 6 цього Закону.

Кабінет Міністрів України встановлює терміни дії сезонних мит на сільськогосподарську продукцію та оприлюднює своє рішення за 45 днів до дня їх запровадження.

Сезонні мита встановлюються на строк, що не може бути меншим 60 та більшим 120 послідовних календарних днів.

Сезонні мита встановлюються стосовно товарів, які підпадають під визначення таких кодів Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності: 07.01 - 07.08, 08.06.10, 08.07.10, 08.08.10, 08.08.20, 08.09.10000, 08.09.20, 10.01 - 10.05, 10.08, 12.06 - 12.08, 12.10, 12.12.91, 12.12.92, 12.13, 12.14 та при цьому оподатковуються за пільговою ставкою, яка дорівнює або перевищує 30 відсотків згідно з статтею 6 цього Закону.

3. Нетарифне регулювання імпорту продукції тваринництва

З метою підтримання конкурентоспроможності вітчизняних виробників продукції тваринництва Кабінет Міністрів України встановлює щорічні квоти (кількісні обмеження) на ввезення продукції, що підпадає під визначення першої та другої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (коди: 01.02, крім 01.02 10000, 01.03, крім 01.03 10000, 01.05, крім 01.05 11000, 01.06 00, 02.01, 02.02, 02.03, 02.04, 02.05 00000, 02.06, 02.07, крім 02.07 39130, 02.07 39230, 02.07 41510, 02.07 39130, 02.07 39230, 02.07 41510, 02.08, 02.09 00, 02.10) та оподатковується ввізним митом за пільговою ставкою, яка дорівнює або перевищує 30 відсотків згідно із статтею 6 цього Закону.

Квоти у поточному році діють до дня проведення аукціону з їх продажу на наступний рік та поширюються на імпортні поставки продукції тваринництва з усіх країн. При цьому сільськогосподарська продукція, що підлягає квотуванню, не звільняється від обкладення ввізним (імпортним) митом.

Обсяг квоти стосовно окремого виду (типу, сорту) продукції тваринництва не може перевищувати 10 відсотків від обсягу виробництва аналогічної продукції в Україні року, що передує поточному. Конкретний обсяг квоти в межах зазначених 10 відсотків визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до обсягів вітчизняного виробництва окремого виду продукції тваринництва та обсягів її споживання (включаючи імпортовану) у році, що передує поточному.

Квоти вважаються винятком з преференційних або пільгових режимів, у тому числі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних угод, якщо це передбачено такими угодами.

Щорічні квоти на ввезення імпортної продукції тваринництва реалізуються за кошти на аукціонах, які проводяться Міністерством сільського господарства і продовольства України протягом 60 календарних днів з дня оприлюднення статистичних даних щодо фактичних обсягів вітчизняного виробництва продукції тваринництва та обсягів її споживання (включаючи імпортовану) у році, що передує поточному. Квоти, що залишаються нереалізованими протягом зазначеного строку, подальшій реалізації або використанню не підлягають. За проведення аукціону з покупців імпортних квот стягується державне мито у розмірі, передбаченому законодавством. Доходи, отримані від продажу квот, зараховуються до Державного бюджету України.

Інформація щодо дати запровадження та розміру квот на продукцію тваринництва, а також відомості щодо проведення аукціонів з продажу таких квот оприлюднюються в офіційних періодичних виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня проведення відповідного аукціону.

Квота вважається реалізованою тільки після повної сплати її вартості особою, що виграла аукціон.

Подальший перепродаж квот не дозволяється, при цьому вантажоодержувачем імпортної продукції, що підлягає квотуванню, може бути виключно особа, яка виграла аукціон.

Квоти встановлюються на ввезення кожного виду продукції окремої чотиризначної товарної позиції груп першої та другої, згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, і підрозділяються на лоти, кожний з яких має становити один відсоток від загального обсягу квоти на таку товарну позицію.

Для проведення аукціону Міністерство сільського господарства і продовольства України створює з числа своїх працівників, які мають статус державних службовців, аукціонну комісію, що діє від імені та за дорученням зазначеного Міністерства.

Участь в аукціонах з продажу квот може взяти будь-яка особа, що подала аукціонній комісії заявку про свою участь за формою, встановленою Міністерством сільського господарства і продовольства України, внесла реєстраційну плату та заставний внесок у сумах, що визначаються Міністерством сільського господарства і продовольства України. Встановлення додаткових вимог до учасників аукціонів з продажу квот, обмеження їх кількості або відмова у допуску їх до участі в аукціоні за іншими причинами не дозволяється.

Реєстраційна плата встановлюється на рівні, достатньому для покриття витрат Міністерства сільського господарства і продовольства України з організації та проведення аукціону в розрахунку на одного учасника. Реєстраційна плата не підлягає поверненню учасникам аукціону або врахуванню у ціні продажу квоти.

Заставний внесок підлягає поверненню учасникам, які не перемогли в аукціонних торгах, або враховується при зменшенні суми вартості придбаної квоти для переможців аукціонних торгів. Заставний внесок не повертається переможцю аукціонних торгів, який протягом п'яти робочих днів, наступних за днем проведення аукціонних торгів, не сплачує повну вартість придбаної квоти. При цьому сума заставного внеску такого учасника спрямовується до Державного бюджету України.

З урахуванням положень цієї статті Кабінет Міністрів України встановлює порядок проведення аукціонів з продажу квот на ввезення продукції тваринництва на територію України та оприлюднює його.

Спори між покупцями ввізних квот та Міністерством сільського господарства і продовольства України вирішуються в судовому порядку.

Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України до 1 березня чергового року письмовий звіт про виконання вимог цієї статті стосовно продажу квот на поточний рік.

4. Сертифікація та контроль за ввезенням імпортної сільськогосподарської продукції

Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду - товарів першої-п'ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої-шістнадцятої, дев'ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності - ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення через митний кордон України продукції першої - двадцять четвертої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати ввезення сільськогосподарської продукції з країн, де був оголошений або стосовно яких був оголошений Україною або іншими країнами карантин. Рішення щодо зазначеного обмеження має бути оприлюдненим.