Росія складається з двох великих регіонів: Європейської та Азіатської части­ни, що істотно відрізняються не тільки природними та історичними особливостя­ми, а й рівнем, проблемами та перспективами розвитку.

Європейська Росія, що займає 25 % території, має 79 % населення. Тут знахо­дяться 12 міст-мільйонерів, більша частина великих міських агломерацій. На євро­пейський регіон припадає 90 % наукових досліджень, 85 % випуску промислової та сільськогосподарської продукції. Тут споживається основна частина електро­енергії, металу, продукції обробної промисловості і сільського господарства.

Азіатська Росія займає 75 % території, а концентрує 21 % населення. Значну частину займає зона Півночі, складні природні умови якої створюють труднощі для життя людей і господарського освоєння території. Тому основна частина населення концентрується в більш комфортних для життя південних районах. Азіатська Росія відзначається переважно розвитком добувної промисловості. Звідси в Євро­пейську Росію постачається паливо, руди, ліс. Багато ресурсів є унікальними та дефіцитними і надалі використовуватимуться в міжрегіональних перевезеннях, не­зважаючи навіть на значні транспортні витрати.

Зважаючи на умови формування, природно-ресурсний потенціал, спеціалізацію в територіальному поділі праці, на території країни виділяють історико-географічні райони. В європейській частині це - Центральна Росія, Російська Північ, Південь, Поволжя, Урал. В азіатській - Західний та Східний Сибір і Далекий Схід. У їх межах виділяють 11 економічних районів (мал. 74).

Центральна Росія

До складу району входять: Московська з містом Москва, Володимирська, Івановська, Костромська, Ярославська, Тверська, Калузька, Брянська, Орловська, Туль­ська, Рязанська, Воронезька, Липецька, Курська, Бєлгородська, Тамбовська, Ниж­ньогородська, Кіровська, Новгородська, Псковська, Ленінградська з містом Санкт Петербург, Калінінградська, Смоленська, Владимирська області, Республіка Марій Ел, Мордовська Республіка, Чуваська Республіка.

Це найбільш освоєна і густо заселена частина Росії, ядром якої є колишня Мос­ковська держава. Нині тут проживає більш як третина населення всієї країни, роз­ташована майже половина найбільших міст та міських агломерацій. Найпотужніші з-поміж них - Московська, Санкт-Петербурзька, Нижньогородська.

Район має значний та різноманітний природно-ресурсний потенціал, представ­лений запасами мінеральної сировини (буре вугілля, торф, залізні руди, фосфори­ти, кухонна сіль, будівельні матеріали), води та родючих грунтів. Тут є кваліфіко­вані трудові ресурси та значний науковий потенціал. Це забезпечує району провідну роль у науково-технічному прогресі, в інтенсифікації розвитку господарства.

Центральна Росія - високоіядустріальний регіон, в якому промисловість відіграє визначальну роль. Провідною галуззю господарства є машинобудування насамперед середнє, енергетичне і точне. Транспортне, верстатобудівне та точне машинобудуван­ня розвинуті повсюдно, проте найбільша концентрація його спостерігається в межах головних міських агломерацій. На базі Курської магнітної аномалії розвивається гірничодобувна промисловість та чорна металургія, на північному заході - алюмініє-

ва промисловість. Хімічна промисловість представлена гумо-технічними виробам; пластмасами, виробництвом скла, розвинуті також галузі основної хімії: виробництво мінеральних добрив, лаків, фарб. Дістала розвиток фармацевтична промисловість.

У районі Верхньої Волги та в Калінінградській області розвивається целюлозно. паперова та деревообробна промисловість, традиційною е легка, зокрема текстиль на (Івановська і Ярославська області) та швейна промисловість.

Сільське господарство представлене трьома типами виробництв: а) приміським б) тваринницьким молочно-м'ясного напряму в північній частині (Верхня Волга Калініградська область); в) рослинницьким у південній частині, де вирощують зернові культури, цукрові буряки, соняшник, овочі, фрукти.

Район має густу, розгалужену транспортну мережу, забезпечений всіма видами транспорту, що дає змогу здійснювати інтенсивні внутрішні і міжнародні зв'язки.

Розвитку міжнародних зв'язків сприяє утворення вільних економічних зон. Такою є вільна економічна зона «Янтарь» (Калінінградська область), що спеціалі-зується на видобутку бурштину, машинобудуванні, целюлозо-паперовій, рибній про­мисловості, розвитку портового та курортного господарства.

В Центральній Росії буде створено ще кілька вільних економічних зон (Виборзька, Новгородська тощо (мал. 75).

Москва - столиця Російської Федерації, колишня столиця Радянського Coюзу. Місто виникло в міжріччі Оки й Волги, на березі судноплавної Москви-ріки. XII ст. Вигідне географічне положення сприяло утвердженню її як столиці держа­ви. Історично місто зростало і розвивалося вздовж доріг, що вели від Кремля (фор­теці) до периферії. Це зумовило радіально-кільцевий характер його забудови.

Москва - найбільша в Росії й одна з найбільших в Європі за кількістю населен­ня і промисловим потенціалом агломерація. Тут розвинуте складне наукоємне ма­шинобудування, хімічна, легка, поліграфічна та інші галузі. Місто є ще й потуж­ним транспортним вузлом, що об'єднує всі види транспорту.

Науковий потенціал представлений Російською Академією Наук, науково дослідними та проектними інститутами, яких понад 1 тис., та близько 80 вищим;: навчальними закладами.

Культурним надбанням світового значення є численні музеї (особливо Третяковська галерея), театри (Великий опери і балету, Малий, Художній тощо). бібліотеки (Державна національна, науково-технічна тощо), пам'ятки історії та культури (архітектурний ансамбль Кремля), численні пам'ятки садово-парково архітектури (Шереметьєвський палац в Кусково, Ізмайлово, Останкіно тощо).

Російська Північ

Територія охоплює Архангельську, Вологодську, Мурманську області, Рес публіку Комі, Республіку Карелія. До складу Архангельської області входить Не нецький автономний округ.

Незважаючи на периферійне розташування в європейській частині країни, район має досить вигідне транспортно-географічне положення. Вихід до морів Північного Льодовитого океану забезпечує зовнішньоекономічну діяльність, а внутрішні транспортні магістралі - зв'язок з індустріальними районами Центру, Поволжя та Уралу

Російська Північ має значний природно-ресурсний потенціал. Це - кам'яна вугілля Печорського басейну, нафта і газ Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції, горючі сланці, залізні і титанові руди, боксити, нефеліни, апатити.

Просторово-економічний каркас території європейської частини Росії

На базі паливних ресурсів розвивається паливно-енергетичний комплекс, добув, на промисловість, чорна та кольорова металургія, район має порівняно значні запа­си лісу, на основі яких розвивається лісова, деревообробна, целюлозно-палерова промисловість. Машинобудування забезпечує провідні галузі обладнанням, розвинуте суднобудування. Основними промисловими центрами є Архангельськ, Мурманськ Череповець.

Агропромисловий комплекс спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві та продукції його переробки. Розвинута рибна промисловість.

З Російської Півночі вивозять деревину та продукцію лісовиробничого комп­лексу, папір, паливо.

Південь

До складу району входять Ростовська область, Краснодарський, Ставропольський краї, Республіка Дагестан, Кабардино-Балкарська Республіка, Північно-Осетинська Республіка, Чеченська Республіка (Ічкерія), Інгушська Республіка, Рес­публіка Адигея, Карачаєво-Черкеська Республіка.

У районі добувають нафту, газ, вугілля, поліметалічні руди та іншу сировину для кольорової металургії. Є значні гідроенергетичні ресурси. Чорноземні грунти забез­печують розвиток сільського господарства. Рекреаційні ресурси гірських територій, узбережжя морів, мінеральні води та грязі є основою розвитку в районі курортного господарства і туризму.

Південь має потужний енергетичний комплекс, на основі якого розвивають­ся кольорова металургія та хімічна промисловість. Машинобудування забезпечує потреби добувної промисловості та АПК. В районі розвинуте сільськогосподарсь­ке (Ростов-на-Дону) та транспортне машинобудування.

Однією з провідних ланок господарства є АПК. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, рис, кукурудза), технічних (соняшник, цукрові буряки), овочів, фруктів, ягід, винограду, чаю, тютюну, ефіроолійних. Тваринниц­тво - на вівчарстві, м'ясо-молочному скотарстві, птахівництві.

Харчова промисловість складається з олійної, цукрової, виноробної, плодокон­сервної, борошномельно-круп'яної, кондитерської, рибоконсервної галузей.

Вихід до Чорного та Каспійського морів забезпечує регіону вигідне географічне положення, сприятливі умови для зовнішньоекономічних зв'язків з Україною, краї­нами Європи, Закавказзя та Центральної Азії. Трубопроводами продукція нафтової та газової промисловості вивозиться в Україну, центральні райони Росії, Поволжя. Незважаючи на певну господарську єдність, що склалася за роки соціалістичного розвитку, господарський комплекс регіону об'єктивно розпадається на 2 частини: 1. Дон та Кубань; 2. Північний Кавказ.

Поволжя

Район охоплює Ульяновську, Самарську, Саратовську, Пензенську, Волгоград­ську, Астраханську області, Республіки Татарстан, Калмикію.

Природні умови та ресурси забезпечують розвиток індустріального та аграрного секторів економіки. На основі запасів нафти і газу Волго-Уральської нафтогазонос­ної провінції розвиваються нафтова, газова, нафтопереробна, нафтохімічна та полі­мерна промисловість. Запаси кухонної солі, сірки, фосфоритів є основою формування галузей хімічної промисловості і виробництва солі. Наявність сирови­ни дали змогу створити потужну цементну промисловість. Основою електроенергетики є гідроенергетичні ресурси Волги. Трудові ресурси високої кваліфікації забез­печили тут розвиток потужного машинобудування, переважно транспортного (автомобіле-, літакобудування). Є тракторо- та верстатобудування. Головні центри - Самара, Волгоград, Казань.