Тільки природничі науки здатні розв'язувати зав­дання, пов'язані з вивченням тих чи інших конкретних властивостей реального світу. Саме на таких позиціях стоїть діалектико-матеріалістична філософія.

«Але філософія не збігається з природознавством і не підмінює його,— пише академік П. М. Федосеев.— Кож­на з природничих наук має своїм предметом певну сферу природи, властиву їй форму руху, її специфічні зв'язки й закономірності. Матеріалістична філософія від­криває загальне в явищах, загальні закономірності і зв'язки, властиві різним Системам та структурам об'єк­тивного світу. Філософія не створює нові теорії стосовно закономірностей її будови та еволюції. Знання цих за­кономірностей е дуже важливим для наукового прогно­зування практичної діяльності сучасного людства.

В астрономічних дослідженнях наших днів широко застосовується «принцип порівняння». Якщо ми хочемо вивчити закономірності розвитку і будови якогось ко­смічного об'єкта, в даному випадку Землі, то один з найбільш ефективних методів розв'язання цього зав­дання полягає в тому, щоб відшукати у Всесвіті подібні об'єкти і постаратися виявити їх подібність і відмінність щодо об'єкта, який нас цікавить. Встановивши причини цієї схожості і цих відмінностей, ми значно просуне­мося у розв'язанні поставленого завдання.

Подібність вказує на спільність факторів, які впли­вають на еволюцію досліджуваних об'єктів; відмінності допомагають знаходити ті причини, які зумовили різні шляхи їх розвитку.

Ми не раз зазначали, що при вивченні навіть най­більш абстрактних наукових проблем кінцевою метою досліджень є застосування нових знань на практиці. Така спрямованість обумовлена соціальною природою науки як однієї з форм людської діяльності. Не стано­вить винятку й астрономія. Вивчаючи космічні явища, астрономи думають перш за все про Землю. Особливо це стосується досліджень інших планет Сонячної систе­ми, що дають змогу краще пізнати наш власний косміч­ний дім.