Із вище наведеного видно, що практика виробила багато прийомів і способів контролю. Завдання полягає в тому, щоб уміло їх поєднувати і вибрати найбільш доцільні при перевірці відповідних господарських фактів. У разі необхідності і виходячи з конкретних завдань використовують натуральний контроль. Основними прийомами натурального (візуального) контролю є : фактичний огляд (обстеження) об'єктів господарювання в натурі, Інвентаризація, контрольні обміри, контрольні запуски у виробництво сировини і матеріалів, лабораторний аналіз, експертна оцінка, тестування (фактичне опитування осіб). Важливо ці способи застосовувати у зв'язку з різними прийомами і способами документального контролю, що особливо ефективний при внутрішньому аудиті.

Фактичний огляд (обстеження) - це перевірка наявності, стану та правильності використаним і експлуатації господарських об'єктів; складських приміщень, полів, робочих місць, а також стану трудової дисципліни, чисельною склад) персоналу підприємства та ін,

Застосування цього прийому дає можливість установити порушення правил зберігання продукції і майна на складах і у сховищах невідповідність складських приміщень вимогам зберігання в них матеріальних цінностей, а ферм - вимогам утримання тварин, недотримання правил експлуатації і зберігання техніки, забур'янення полів та виявлення багато інших недоліків і порушень. Перевірку дотримання трудової дисципліни і використання робочого часу працівниками підприємства проводять безпосередньо на робочих місцях шляхом вибіркового спостереження, хронометраж і фотографії робочого часу Така перевірка дозволяє виявити неявки і запізнення на роботу ступінь зайнятості працівників, фактичні використання на інших посадах, за фахом, простої через незадовільну організацію виробничого процесу Шляхом зіставлення штатної чисельності по платіжних відомостях і наявності працівників на робочих місцях можуть бути установлені випадки включення у відомість підставних осіб.

Прийом фактичного огляду (обстеження) допомагає визначити напрями більш глибокої документальної перевірки операцій, які виконуються на конкретних робочих місцях з порушенням.

Особливо ефективним і тому найбільш широко використовуваним прийомом натурального контролю є інвентаризація спосіб виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей, фактичного стану розрахунків, обсягів незавершеного виробництва шляхом поштучного перерахунку, зважування, обмірювання та зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку на певну дату. В результаті цього виявляються нестачі, лишки, помилки в обліку, під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей визначають їх технічний стан та якість і виявляють пошкоджені, зіпсовані матеріальні цінності з'ясовують причину і винних осіб, які допустили матеріальні втрати. У процесі інвентаризації можна виявити особисту худобу, яка доглядається у громадському стаді майно, яке використовують у незаконних цілях окремі матеріально відповідальні або посадові особи (транспортні засоби, холодильники, телевізори, газові плити та інші побутові речі). Крім того, виявляються невикористані господарські засоби, так звані неліквіди, що свідчать про недоліки в організації матеріально-технічного постачання, без господарність, марнотратство; заміну дефіцитних товарів неходовими, малоцінними. Одночасно оглядають місця зберігання матеріальних цінностей і установлюють порушення правил складування, невідповідність складських приміщень вимогам: пошкодження холодильників, тари, цю призводить до втрат продукції і матеріалів; недотримання правил пожежної безпеки та охорони праці тощо.

Виявлені лишки матеріальних цінностей свідчать про неоприбуткування і несвоєчасне оприбуткування, а нестачі - про привласнення і розкрадання майна та продукції (за нанесінням природних втрат, які є виправданими нестачами і списуються на витрати виробництва). Все це свідчить про великі можливості інвентаризації, які потрібно використовувати найбільшою мірою.

Інвентаризація є передусім важливим засобом внутрішньогосподарського контролю і проводиться в обов'язковому порядку в кожному підприємстві, організації, установі згідно з планом-графіком відповідно до інструкції про проведення інвентаризації. Аудитори перевіряють дотримання цього положення для оцінки стану внутрішнього контролю. Під час аудиту в більшості випадків проводять вибіркову інвентаризацію, що пов'язане з обмеженням часу на перевірки. У зв’язку із цим потрібно виробити найраціональніші підходи до організації вибіркових інвентаризацій, зокрема з таких питань: обсяг вибірки, виробничо-матеріальних цінностей, Період проведення, характер проведення. Всі ці питання аудитори вирішують за своїм розсудом з врахуванням конкретної ситуації. Щодо обсягу вибірки, то на практиці беруть до двадцяти найменувань матеріальних цінностей на складах загального призначення, на спеціальних складах (нафтосховища, склади мінеральних добрив, палива) можуть проводити повну інвентаризацію. Крім того, повну інвентаризацію проводять у випадках наявності скарг, заяв на адресу конкретних осіб або за умови виявлення зловживань і особливо серйозних порушень під час документальної перевірки матеріальних цінностей по можливості потрібно охопити.

Інвентаризацією якомога більше об'єктів, обмежень тут не може бути, бо найдостовірніші докази одержують за допомогою цього прийому.

Важливо визначитись, які саме матеріальні цінності слід інвентаризувати. Тут підходять з міркувань вибору найбільш дефіцитних і дорогоцінних матеріальних цінностей. Крім того, враховують й інші фактори: неналежне зберігання окремих матеріальних цінностей, виявлені під час документальних перевірок значні порушення в їх використанні або оприбуткуванні, наявність заяв і скарг конкретного змісту (привласнюють концентровані корми, розбазарюють лісоматеріали тощо.

Інвентаризацію в усіх випадках проводить комісія, яка призначається розпорядженням керівника. При інвентаризації обов'язково мають бути присутніми матеріально відповідальні особи, а також фахівці (інвентаризація насіння, худоби, будівельних матеріалів та ін.). Результати інвентаризації оформляють валовими формами інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей, актів інвентаризації, хоч не виключена можливість використання форм власною виготовлення: Крім того, матеріально відповідальні особи оформляють пояснювальні записки з приводу нестач, лишків та інших відхилень.

При інвентаризації слід звернути увагу на порядок і техніку вимірювання фактичних залишків; методику визначення нестач з вини матеріально відповідальних осіб; регулювання пересортиці, оцінку матеріального збитку з причини пошкоджень, псування та нестач матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню; визначення природних втрат; порядок і розмір відшкодування природних втрат, порядок і розмір відшкодування матеріального збитку; порядок списання нестач та ін.

Важливою умовою забезпечення високої ефективності інвентаризації є поєднання їх з іншими прийомами як натурального, так і документального контролю.

Контрольні обміри будівель по-монтажних, ремонтних, наукових, транспортних робіт дають можливість виявити внески та необґрунтоване списання будівельних, ремонтних матеріалів, коштів, тощо. Цей прийом використовують найчастіше при перевірці будівництва як господарським, так і підрядним способом. Специфічною формою цього прийому в сільськогосподарських підприємствах є контрольні доїння корів, збирання яєць, стриження овець, забої худоби які проводять з метою перевірки повноти оприбуткування продукції та її якості контрольні обміри робіт, як і інвентаризацію, потрібно проводити за участю галузевих спеціалістів у складі комісії.

Прийом контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво використовують при наявності в сільськогосподарських підприємствах цехів по переробці плодоовочевої сировини та інших промислових виробництв (пилорами, манни, олійниці, крупорушки та ін.). Суть цього прийому полягає у тому, що певну партію сировини переробляють у присутності комісії, зважують кількість одержаної з неї продукції і встановлюють таким чином фактичний вихід продукції з одиниці сировини, який зіставляють з даними обліку у відповідних документах і бухгалтерських реєстрах. За допомогою цього прийому встановлюють повноту оприбуткування продукції (соків, плодоовочевих консервів, борошна, олії тощо) та обґрунтованість списання сировини як фактичну кількість оприбуткованої продукції.

Лабораторний аналіз використовують для визначення якості сировини, матеріалів, готової продукції, дотримання рецептури виготовлення консервів, блюд у їдальні, дитячих закладах тощо, а також технічних умов і державних стандартів при виготовлені непродовольчих товарів (цегли, черепиці, швейних виробів та ін.). Лабораторні аналізи мають можливість виявити факти недовкладення продуктів) котел, погіршення якості продукції через порушення рецептури виготовлення плодоовочевих консервів, привласнення дорогоцінних компонентів (спеції, цукор, олія тощо) Лабораторний аналіз проводять спеціальні лабораторії та спеціалісти-технологи. У сільськогосподарських підприємствах проводять лабораторний аналіз жирності молока, якості насіння, кормів та ін. Необхідність і доцільність широкого використання лабораторних аналізів викликана тим, що якість сировини визначає вихід продукції або її витрати на одиницю продукції. Наприклад, збільшення сухої речовини в томатах на 1 підвищує вихід продукції на 20%.

Експертна оцінка використовується для визначення якості виконання окремих робіт на високому професійному рівні висококваліфікованими спеціалістами-експертами. Експертизи проводять для оцінки проекти кошторисів документів, будівельних, ремонтних робіт, для уточнення діагнозу хвороб тварини тощо. Експертизи, таким чином, бувають різних видів: інженер технічні, технологічні, бухгалтерські тощо. Кримінологічне дослідження документів має особливе значення (виявляють фіктивну інформацію в документах або фіктивні документи), оскільки згідно із законодавством за оформлення таких документів винних притягають до кримінальної відповідальності. Ознаками фіктивних документів можуть бути підчищення, травлення, виправдання цифр, тексту, дописування цифр і переду чи ззаду реального числа 11. ін. При уважному огляді документа або за допомогою лупи можна помітити порушення структури паперу (шорохуватість втрата глянцю), потоншення паперу чи витирання інформації інший колір пасти або іншу товщину цифр чи тексту порівняно з основним текстом, різницю в почерку, в надрукованому тексті, пошкодження друкарських ліній або тексту, наявність плям, розпливи пасти, чорнила, згущення тексту в рядках та інше. При неможливості довести фальсифікацію документів на місці контролери вилучають сумнівні документи з підшивки і направляють на експертизу в правоохоронні органи з дотриманням установленого порядку вилучення документів