1. Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ре­сурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття «фінанси», якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та гро­шові відносини, що виникають між учасниками суспільного вироб­ництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господа­рювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворю­ються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, вико­ристання грошових доходів та фондів згідно з цільовим при­значенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

• пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господа­рювання;

• пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: ви­ручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів під­приємств;

• які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з ін­вестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів у вигляді відсотків, дивідендів, здійсненням пайових внесків та участю в роз­поділі прибутку від спільної діяльності, одержанням та сплатою штрафних санкцій;

• які формуються в підприємств з банками, страховими ком­паніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

• що виникають у підприємств з державою з приводу податко­вих та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фі­нансування, одержання субсидій;

• що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовироб­ничим розподілом доходів та фондів.

Отже, об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини. пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.

У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та спожи­вання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього про­дукту (виручка від реалізації продукції) за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб'єктами господарюван­ня, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в гро­шовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих від­носин.

Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є про­цеси первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту (с + v + w), коли вона розподіляється на вартість матеріальних ви­трат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту (ні). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. З допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових ко­штів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються в суб'єктів господарювання та в держави.

Таким чином, фінанси підприємств — це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб 'єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна кате­горія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню влас­тивість через такі функції:

— формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-госпо­дарської діяльності;

— розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпе­чення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для вико­нання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;

— контроль за формуванням та використанням фінансових ре­сурсів у процесі відтворення.

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбуваєть­ся під час формування статутного фонду, а також у процесі розпо­ділу грошових надходжень за рахунок відновлення авансованих засобів в основні та оборотні фонди і використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагро­мадження. У зв'язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємст­вах — це процес утворення грошових фондів для фінансового за­безпечення операційної і інвестиційної діяльності, виконання фі­нансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами госпо­дарювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, різноманітних цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмо­вним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива по­тенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяль­ність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для ор­ганізації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, ро­біт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий конт­роль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять само­стійно вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної ви­робничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозпо­ділу національного доходу як на рівні підприємств, так і на загаль­нодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підпри­ємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансо­ваності в економіці країни матеріальних та грошових фондів, при­значених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національ­ної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисци­пліни в народному господарстві.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрі­шнього валового продукту, забезпечуючи формування та використан­ня доходів і грошових фондів, безпосередньо пов'язані з іншими еко­номічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси під­приємств можуть бути важливим інструментом економічного стиму­лювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругооборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджу­вати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяль­ність, регулювати структурну перебудову економіки.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фі­нансів підприємств є:

— різноманітність форм власності;

— свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

— вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

— самофінансування підприємництва;

— правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

— обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє ство­ренню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науково-технічного прогресу.

2. Принципи фінансового аналізу

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діаг­ноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських ре­зервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробниц­тва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовую­ться в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допо­могою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підпри­ємства можна поділити на два блоки: