Пізніше я стала зраджувати своєму чоловікові, в мене з’явилися коханці. Чи не мала я права бути щасливою?

         ІІ. Учень перший

         Я вважаю, що кожна жінка, кожна людина має право бути щасливою. Але чи можна побудувати щастя на чужому нещасті?

         Учень другий

         Коли Ви вирішили вийти заміж за Шарля Боварі, то усвідомлювали чому саме за нього Ви виходите заміж?

         Учень третій

         Яким є Ваш чоловік, чому Ви відчули контраст між ним і Родольфом, Леоном? Ваш чоловік Вам зраджував, не кохав Вас, принижував?

         ІІІ. Емма Боварі

         Виходячи заміж, я сподівалася на сімейне щастя, з Шарлем. Але я не уявляла, що мій чоловік настільки провінційний і примітивний. Він нічого не вчив мене, нічого не бачив, нічого про мене не знав, він вважав, що я щаслива. І я, закохавшись в іншого чоловіка, сподівалася вирватись із сірої буденності. А це обернулося трагедією.

         IV. Вчитель (до учнів)

         Як ви уявляєте, що саме штовхнуло Емму на пошуки щастя поза сім’єю?

         V. Учень четвертий

         Я вважаю, що кохання Емми – це той світ, та аура, що має постійно супроводжувати піднесену, витончену жінку. Цей той самий світ, що не дає їй змоги стати звичайною провінціалкою. Вона вважає, що саме аристократичне середовище відповідає її тонкій натурі, але після близького знайомства з Родольфом, а потім з Леоном, які відповідали її ідеалу, варті її, як їй здавалося, вона втрачає надію на свої ілюзії. Вона не хоче бачити, що її провінційний, недолугий, примітивний, з її погляду, чоловік віддано її любить.

         Учень п’ятий

         Трагедія Емми в тому, що вона не знає конкретно, чого прагне, яким має бути її життя, щоб відповідало її бажанням, порухам її душі. Вона діє природно. Хоч у розмові з Родольфом, вона висловлює свою точку зору відносно моралі (читає уривок з твору):

         “...Але ж ми мусимо, - сказала Емма, - хоч трохи зважати на думку світу, коритися її моралі...

         ... Бачите, існують дві моралі, - відповів Родольф. – Є мораль дрібна, умовна, людська – вона мінлива, повзуча і криклива... Але є й інша, вічна мораль – вона сяє навколо нас, як ця чудова природа, вона ясніє над нами, як це погідне блакитне небо...

         - Невже вас не обурює ця змова людей? Чи є хоч одне почуття, якого б вони не засуджували? Най благородніші інстинкти, найчистіші симпатії вони переслідують, обкидають болотом. І якщо двом нещасним душам пощастить нарешті зустрітися, все влаштовано так, щоб вони не могли злитися. Але вони прагнутимуть цього, напружуватимуть свої крила, зватимуть одне одного. Даремні всі перешкоди. Раніше чи пізніше – за півроку, а чи за десять літ – кохання таки з’єднає їх, бо так судилося долею, бо вони створені одне для одного”.

         ІІ. Вчитель (до учнів)

         Чи погоджуєтесь ви з думками Родольфа про дві моралі у суспільстві?

         Учень шостий

         Родольф дотримується іншої моралі, ніж чоловік Емми. Перед жінкою з провінції Родольф постає романтичним героєм, тому що Шарль Боварі не відповідає її вимогам, уявленням яким має бути чоловік, її смакам.

         Конфлікт між реальним станом речей і її мріями, ілюзіями, які вона може втілити. Вона зустрічає Родольфа, Леона, але це вже не мрії, а лише ілюзії, бо її очкувала зрада і розчарування.

         VIІ. Вчитель

         - Хто ж винен у цьому?

         Учень сьомий

         Емма стає жертвою своєї мрії, яку розбиває реальність. Зрада Родольфа – перше розчарування Емми. Нове кохання повертає їй надію. Але через деякий час і з Леоном її чекає ще одне розчарування і фінансові проблеми. Мрії Емми зазнають поразки, вона втрачає свої ілюзії. Трагічна доля Емми. Вона приймає отруту і помирає. Покидає цей світ і Шарль Боварі, єдина людина, яка щиро кохала Емму. Ціною свого життя змушена була заплатити Емма за своє щастя, яке насправді являло собою лише втрачені ілюзії.

         ІХ. Вчитель (до учнів)

         Які почуття викликає у вас образ Емми Боварі?

         Х. Учні висловлюють своє відношення до героїні.

         ХІ. Вчитель.

         Запрошуємо до слова Г.Флобера, чи співпадають наші оцінки, думки з авторськими.

         ХІІ. Гюстав Флобер

         Можна сперечатись відносно цього образу. Але це – поетичний образ жінки, яка шукає і не знаходить. І байдуже що вона шукає і чому не знаходить. Емма – це не задоволена життям жінка, яка хоче вирватись з буденності.

         Учень сьомий (до автора)

         Можна відчути Ваше відношення до своєї героїні у романі. Ви ніби співчуваєте їй, тому що вона не схожа на інших. не може змиритися з “побутом провінції”. Убогість цього життя читач яскраво собі уявляє – це світ “кольору плісняви”, який має руйнівну силу. Ваша манера зображення дійсності, образів дозволяє читачеві осмислити світ, природу, людину. Відображаючи психологію героїв, ви використовуєте невласне пряму мову, з якою метою?

         Г.Флобер

         Я допомагаю читачеві зрозуміти все, що відбувається в душі людини, які пристрасті, мрії, надії, жахи і бажання живуть у ній. Невласне пряма мова дає автору можливість уникнути опису психологічного стану героїв і висловити своє відношення до них і світу, в якому вони живуть у ледь відчутних відтінках авторської мови, проте достатніх, щоб присутність автора відчувалась. А зараз я маю вас запитати:

         - Всі ви напевно спостерігали і переконались, що в зображенні героїні пані Боварі присутні два плани, які це плани і що вони дають читачеві?

         Учень восьмий

         Дійсно присутні два плани: зовнішній і внутрішній. Отже, розповідаючи про якусь подію, або саму героїню, ви не тільки змальовуєте їх, як автор, а намагаєтесь подати так, як міг би побачити це той чи інший герой. Наприклад, перше враження від Емми разом із автором передає Шарль. Таке чергування зовнішніх і внутрішніх планів дозволяє автору відкрити перед читачем глибинний смисл зображуваного.

         Учень дев’ятий

         Хочу додати що допомагає цьому і поєднання комічного і трагічного, особливо в зображенні дійсності. Світ “кольору плісняви”, що постає на сторінках роману передає картину бездуховного суспільства, в якому повсякденності і вульгарності нічого не протистоїть. І тільки Емма Боварі не хоче змиритися з цим життям, хоче вирватись із сірого вульгарного оточення.

         Г.Флобер

         Я після створення цього образу заявив всім, що Емма Боварі – це я! Я також пережив розлад із навколишнім середовищем, світом, незадоволення життям, бажав іншого, того, що конкретно не існує, але все це я пережив на іншому, незрівнянно вищому духовному і душевному рівні.

         ХІІІ. Вчитель

         Отже, ми перегорнули останню сторінку трагедії жінки, яка осмілилася мріяти. А чому автор не залишив свою героїню жити далі – це хай вирішують читачі. А романтичний образ пані Боварі надихає багатьох митців на нові витвори мистецтва.

І. Вчитель

Ще одна доля жінки, її кохання, її трагедія – пані де Реналь.

ІІ. Пані де Реналь

 Я молода, приваблива, заміжня жінка, в мене є діти, яких я дуже-дуже люблю. Я маю чоловіка, який старший віком за мене. І ось у буднику з’являється молодий красень – вихователь моїх дітей. Він, забувши про те, яка його роль, палає щирою пристрастю до мене, і я відповіла йому взаємністю. Я розумію, що це гріх і що мені не буде прощення за цей гріх перелюбства. Я живу з почуттям страху, від чого страждаю.

ІІІ. Учень перший