Увагу інших школярів вчитель привертає до «Пам'ятка бізнесмена -початківця»: «У висловлених настановах віднайдіть модальні частки і поясність правопис їх».

Обґрунтувавши написання часток, семикласники виконують вправу 430 з підручника для Ї класу «Рідна мова» (К., 1994).

Правильно пояснена орфограма, як і записана лід час виконання вправи, забезпечує відповідаючому прибуток в один бал.

Учитель. Як відомо, між підприємцями існує постійна конкуренція. (З допомогою «Словничка» учні з'ясовують лексичне значення слова «конкуренція».) Наступне завдання називається так: «Конкурентна боротьба». Власники підприємств почергово зачитува­тимуть складені ними речення з контрольною орфогра­мою, решта учнів записуватиме їх, після чого вмотивовуватиме правильність написань. Кожне пра­вильне пояснення означає прибуток в один бал, неграмотне — рівноцінну втрату у вигляд» від'ємного штрафу.

За таких же умов семикласники самостійно викону­ють вправу 65 з посібника для вчителя Н. М. Кучеренко «Дидактичний матеріал з української мови. Морфоло­гія» К., 1992).

Учитель. Зверніть увагу на показники банківсь­кого рахунку. Тепер ви всі володієте підприємствами і можете випускати потрібний державі товар. Та кожному поважному бізнесменові необхідно вміти рекламувати свою продукцію, яка може бути найрізно­манітнішою: дитячі іграшки, канцелярське приладдя, продукти харчування, посуд, взуття тощо.

Учні розглядають ілюстрації, на яких зображено різні види товару, з тлумачного «Словничка» зачи­тують значення слова реклама.

— Складаючи свою рекламні оголошення»— звер­тається вчитель до школярів,—доречно і правильно використовуйте модальні частки, від цього зростатиме ваш прибуток —кількість балів. І пам'ятайте, що реклама повинна бути стислою, чіткою і влучною. Успіху вам!

Залежно від рівня підготовленості учасників ділової гри, найперспективиішим бізнесменам можна запропонувати дати імпровізоване інтерв'ю одноклас­нику-журналісту:

— Чи готові ви продовжити традиції меценацтва?

— Покровителем яких наук чи мистецтв бажаєте бути?

Невід'ємною умовою діалогу лишається вправнеє1 використання його учасниками модальних часток. Попередньо вчитель допомагає школярам з'ясувати значення слів інтерв'ю і меценат.

Семикласники читають складені реклами озвуч я чують інтерв'ю, пояснюють правопис вжитих часток. ? Учитель підбиває підсумки уроку, поурочним балом оцінює роботу найактивніших школярів, проводить інструктаж домашнього завдання, повідомляє про завершення ділової гри:

— Шановні панни і панове! Засідання нашого бізнес-клубу завершено. Ми добре попрацювали:

впродовж заняття закріпили вміння писати модальні частки, використовувати їх у мовленні. Сподіваюсь; то сьогоднішні орфографічні вправляння згодяться вам у майбутньому, а здобувши успіхів у виробничій справі,

ви з гідністю представлятимете українських підприєм­ців. Щасти вам!

Рольові заняття проводимо і на курсах підвищення кваліфікації вчителів-україністів при педінституті, переважно після лекцій, присвячених сучасному уроку рідної мови. Така навчальна форма фахової перепідго­товки зацікавлює курсантів не менше, ніж відвідування уроків у школі, бо в цьому разі словесники не тільки споглядають, а й творять задуману модель шкільного заняття. На одному з таких занять і виникла Ідея уроку-мандрівки.

Тема уроку. Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні (8 клас).

Мета уроку: поглибити знання учнів про звертання, виробити вміння вживати розділові знаки при звертаннях, використовувати їх у зв'язному мовленні; з допомогою відповідно дібраного дидактичного матеріалу виховувати в учнів почуття патріотизму.

Учитель рвучко заходить до класу, кидає на стіл портфель:

— Ну, чого порозсідалися? Ото вже після вихідних днів і привітатися чемно лінуєтесь? Що це ти там крутишся (до учня), як дзиґа? Що? Вам щось не подобається?!

Учитель різко повертається і швидко виходить з класної кімнати. Учні, звичайно, здивовано переглядаються... Відчиняються двері — і вчитель заходить удруге:

— Доброго дня, мої дорогенькі! Мені дуже приємно зустрітися з вами після вихідних днів. Бачу, що ви добре відпочили, і, сподівайся, старанно підготувалися до уроку.

Після короткої паузи словесник продовжує:

— Скажіть, яке привітання вам сподобалося і чому?

Звертання відіграє значну роль у нашому по­всякденному мовленні, без нього було б важко спілкуватися. А чи помітили ви, що останнім часом у нашій мові з'явилися нові форми звертань і виключно і у кличному відмінку? Якщо раніше вживали товариш) товаришко, громадяни, те зараз, чуємо пане, пані, панянко або добродію, добродійко. Як ви гадаєте, чиє

Може людина, яку назвали добродієм, у чомусь відмовити вам?

Ви вже, напевне, здогадалися, що сьогодні на уроці йтиметься про звертання. Цей матеріал знайомий вам із попередніх класів: у початковій школі вивчалися непоширені звертання, що стоять на початку речення і виражені власними іменами.

Пригадайте,— продовжує вчитель,— з програми 5-го класу, які розділові знаки вживаються при звертаннях, що стоять у різних частинах речення? А які особливості інтонування речень із звертаннями?

На сьогоднішньому уроці попрацюємо над удоско­наленням навичок правильно вживати розділові знаки при непоширених (поширених звертаннях, обґрунтовувати пунктограму за допомогою правил, використову­вати звертання у зв'язному мовленні.

Пропоную провести урок у-, формі мандрівки до столиці нашої країни — Києва, довідки про історію та архітектурні пам'ятки якого ви готували вдома.

Поїзд наш уявно-символічний, але без квитків їхати не зможемо. Виникає питання; де ж узяти гроші? Домовимося так: зараз ви самостійно опрацюєте здебільшого відомий матеріал, що міститься в § 4 і § 5 підручника «Рідна мова» (К., Г994). Ваші відповіді і будуть умовними грішми, за які ви зможете придбати квитки. Щоб зекономити час на приготування до подорожі, клас поділимо на групи. Представники кожної з груп відповідатимуть на питання. Якщо і них не вистачить «грошей», тобто відповідь буде неповною чи неточною, хтось інший з їхніх груп зможе внести свою «пайку»: доповнить відповідь товариша.

Для самопідготовки пропонується кілька питань.

1. Що називається звертанням?

2. Чим виражається звертання?

3. Які є види звертань за будовою?

4. Як інтонаційно виділяється звертання в реченні?

5. Як виділяються звертання на письмі?

6. Яку роль відіграють звертання в мовленні?

7. В яких .стилях мовлення вживаються звертання?

Учитель. Отже, ви здобули право на проїзд, однак без пісні дорога може видатися довгою і сумною. Якщо їдемо до столиці, можливо, хтось пригадає пісню про Київ?

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене.

Стали схили Дніпра.

Вечорів оксамити

І щастя прибій,

Як тебе не любити,

Києве мій.

Учні виписують речення із звертанням, обґрун­товують пунктограму. Згадують інші пісні, де є звертання («Зоре моя вечірняя», «Мамо, вечір догора», «Тихий Дунай бережки зносить» та ін.), роблять відповідні записи в зошитах, теоретично вмотивовують вживання розділових знаків.

Учитель. Ми в Києві. Приміщення залізнич­ного вокзалу. Особливо просторий центральний зад;

Тут е розклад руху поїздів. У сусідньому залі розташовані каси, там же і довідкове бюро. Щоб отримати необхідну інформацію, треба заплатити, а саме: виконати завдання.

Три учні одержують індивідуальні картки, з яких слід переписати речення, поставивши розділові, знаки та обгрунтувавши їх, і працюють біля дошки, решта поваріантно виконує вправу 43 з підручника. .

І варіант. Виписати речення з непоширеними звертаннями.

II варіант. Виписати речення з поширеними звертаннями.

Картка № 1. 1. Здрастуй рідний Києве мій! Невмиру­ща думо і пісне моя (Цюпа) .2. Ти мене з дитинства підіймала хліб дала з піснями солов'я відвела доріг'мені немало земле зореносице моя (Малишко). 3. Україно моя Україно я для тебе на світі живу (Павличко).

Картка №2. 1. Києве, любий ти стоїш на. горах в квітах і зорях в сяеві мрій (Ющенко). 2. Благословенний будь мій рідний краю (Павличко). 3. Дзвени-моя пісне про радісні дні що квітнуть садами в моїй стороні (Сосюра).

Картка № 3. 1. Моя Вітчизно дорога яка в тобі горять, снагам.

2. Чуєш ти мене друже і брате всім я руку в путі подаю щоб уміли ми завжди стояти за народ за Вітчизну свою. 3. Україно моя мені в світі нічого не треба тільки б голос твій" чути 1 ніжність твою берегти (Малишко).

Учитель. Ми отримали інформацію, як пройти до метро. Наш маршрут пролягає через станцію «Університет» (демонструються фотоілюстрації, як і впродовж усієї уявної екскурсії). Бульвар Тараса, Шевченка. Неподалік розташований Ботанічний сад, Володимирський собор, а трохи далі—Київський національний університет ім. Т. Шевченка.

А чи знаєте ви, звідки транслюються найпопулярніші концертні програми? (Учні відповідають). Уявіть, що в майбутньому ви станете артистами, і виступатимете на сцені Палацу культури «Україна». Випробувати ж свої здібності можна читанням за особами байки Л. ріібова «Ґава і Лисиця»:

Літаючи по дворах, Ґава

Шматок ковбаски добула;

Хоч кажуть, що вона дурна роззява,

А до крадіжки здатная була...

Не вспіла Ґава носом ткнути,

Аж і Лисичка тут стоїть

І жалібно квилить:

— Голубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала,