Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними товариствами, кооперативними та іншими органі­заціями. Ще не знайшло поширення взаємне страхування, яке відіграє помітну роль в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Державна форма страхування виражає відносини між державною страховою організацією і застрахованим. Во­на може здійснюватись в умовах абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, монополії держави на окремі його види, або ж при відсутності будь-якої державної страхової монополії. На сучасному етапі спостерігається тенденція розвитку останнього варіанту .в Україні, хоча, звичайно, і не виключається пріоритет держави в проведенні деяких видів обов'язко­вого страхування.

Під акціонерною формою страхування розуміється така організація страхової діяльності, коли страхівниками виступають акціонерні товариства, що формують свій статутний фонд шляхом випуску переважно акцій (інколи облігацій). Така форма дозволяє засновникам при відносно невеликих власних коштах за рахунок за­лучених грошових ресурсів забезпечити швидке зростан­ня обсягу страхових операцій.

Взаємне страхування — така організаційна форма відносин, коли кожний застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі вони створюють об'єднання з метою забезпечення взаємодопомоги. Для цієї форми страхування властива менша комерційна зацікавленість в кінцевих результатах, ніж для акціонер­ного страхування.

Аналогічний зміст із взаємним страхуванням має кооперативна форма його організації. Можна передбачити, що з формуванням страхового ринку України на ньому будуть на рівноправних засадах J діяти державні, акціонерні та взаємні страхові товариства. Це зумовить конкуренцію між страховиками за залучення коштів бажаючих застрахуватись, створення їм зручних умов, вигідне інвестування частини страхового фонду з метою досягнення високих кінцевих і фінансових результатів. Звичайно конкуренція, як правило, відноситься до проведення добровільного стра­хування.

Враховуючи, що страхування — особлива сфера фінансово-кредитної діяльності, яка повинна забезпечити інтереси юридичних та фізичних осіб, воно повинно бути надійним і гарантованим. Це зумовлює необхідність ви­користання як загальновживаних, так і особливих важелів державного управління, відповідної юридичної бази.

Організація страхових операцій в ринкових умовах передбачає наявність та аналіз інформації про діяльність всіх страхових організацій. Вона не може обмежуватись дише рекламним повідомленням про види страхування, порядок заключення договорів і виплати страхового відшкодування. Така інформація повинна включати за­гальні відомості про страхову організацію, послуги, які вона пропонує, її статутний капітал, звітний баланс. Тільки при наявності такої інформації у бажаючих за­страхуватись буде реальна можливість свідомо і виваже­но вибирати собі партнера.

Використана література:

Заруба О. Д. Основи страхування. Посібник. -К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1995.

[1] *див.: Україна-бізнес.-1995.-№4.- С.3.

[2] *див.: Україна-бізнес.-1994.-№19.- С.8.