рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається;

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійні чи авторські угоди;

замовлення на поставку товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника;

калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається;

інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

У разі потреби митний орган може надати декларантові за наявності у базі даних Держмитслужби інформацію про середньоконтрактні ціни або митну вартість товарів, що була визначена під час митного оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, ввезених в Україну за іншою угодою. З метою забезпечення конфіденційності така інформація надається у знеособленому вигляді.

Митний орган під час митного оформлення товарів здійснює контроль за правильністю визначення їх митної вартості, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою (комплектністю) поданих документів та їх відповідністю вимогам, установленим законодавством.

Достовірність відомостей, зазначених у декларації митної вартості, може бути встановлена шляхом проведення митними органами на підприємствах перевірки щодо відповідності документів на товари і транспортні засоби, поданих для підтвердження митної вартості товарів, даним бухгалтерського обліку та іншій документації підприємства.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів повинна здійснюватися з дотриманням строків, визначених законодавством для митного оформлення товарів.

У разі коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або коли виникають обгрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним Кодексом.

У разі здійснення коригування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та відповідно податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають справлянню, усі розрахунки проводяться відповідно до законодавства, чинного на день прийняття митним органом документів для митного оформлення товарів.

Коригування митної вартості товарів, у тому числі випущених у вільний обіг, здійснюється з урахуванням курсу валюти, встановленого Національним банком на день прийняття митним органом документів для митного оформлення товарів.

Після прийняття документів для митного оформлення товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, коригування їх митної вартості, здійснене митним органом, розглядається як митна оцінка товарів і може бути оскаржено декларантом у встановленому порядку.

Оскарження декларантом прийнятого митним органом рішення про митну оцінку товарів або подання письмового запиту до митного органу не звільняє декларанта від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до визначеної митним органом митної оцінки товарів.

За недостовірність відомостей, зазначених у митній декларації, декларації митної вартості та в документах, поданих на підтвердження митної вартості товарів, декларант несе відповідальність згідно із законодавством.

ПОРЯДОК

ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ У РАЗІ ПЕРЕМІЩЕННЯ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України

від 5 жовтня 1998 р. N 1598

[В текст внесено зміни та доповнення

Постановою Кабінету Міністрів України

від 12 жовтня 2000 р. N 1537]

1. Згідно з цим Порядком провадиться визначення митної вартості товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари).

Митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

[Пункт 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

2. У разі коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни (рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи) і зазначені в них відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість товарів визначається на підставі поданих документів.

Під час визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року):

а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські;

в) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).

Форма подання відомостей та інших матеріалів щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів визначається Держмитслужбою.

[Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, визначається на підставі документів (товарні чеки, ярлики, договори дарування тощо), які підтверджують ціну придбання цих товарів та які можна ідентифікувати з наявним товаром, якщо зазначені в цих документах відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності.

[Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

3. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та/або у разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товарів, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням таких вимог:

[Абзац перший пункту 3 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

а) ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, в тому числі:

призначення та характеристики;

якість, наявність одного й того ж товарного знака та репутація на ринку;

країна походження;

виробник;

б) незначні відмінності в зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови в розгляді товарів, як ідентичних, якщо за іншими ознаками такі товари відповідають вимогам цього пункту.

За наявності одного і того ж товарного знака товари, виготовлені різними виробниками, можуть вважатися ідентичними, якщо у декларанта та в органі митної служби відсутні відомості про ідентичні товари, виготовлені виробником, товари якого підлягають оцінці;

в) якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товари, митна вартість яких визначається, проводиться відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей.

4. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та у разі відсутності інформації щодо цін на ідентичні товари митна вартість визначається на підставі цін на подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням таких вимог:

[Абзац перший пункту 4 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

а) подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики і складаються з подібних компонентів, що дає змогу використовувати їх з тією ж метою, що й товари, які підлягають оцінці, та бути комерційно взаємозамінними.

Для визначення подібності товарів враховуються:

призначення та характеристики;

якість, наявність товарного знака та репутація на ринку;

б) якщо подібні товари ввозилися в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товари, митна вартість яких визначається, проводиться відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей.

5. Інформація про ціни на ідентичні й подібні товари у провідних країнах-експортерах, яка формується на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів торговельних фірм та інших довідників, міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби.

[Пункт 5 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

6. Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, повинні грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. У разі потреби для підтвердження достовірності заявленої митної вартості можуть бути використані такі документи:

рахунки-фактури (інвойси) або рахунки-проформи;

специфікації, коносаменти, товарно-транспортні накладні;

ліцензії;

картки реєстрації контрактів;