Для Львівського товариства служниць „Будучність” купує будинок за 300.000 золотих. Допомагає „товариству охорони та опіки над молоддю” та купує у Підлютім будинки для пластових таборів, а саме, створює спортивні товариства та перші українські курорти не лише в Підлютому, але й в Черчі, вакаційні оселі для дітей, відпочинковий будинок для священиків, сам постійно утримує 20 воєнних сиріт та 40 гімназійних учнів, фінансує багато бурс, інституцій. Надає допомогу хворим, жертвам повеней (1927 р). Щоденно брат-чернець роздає заздалегідь приготовані гроші жебракам, що чекають в черзі на святоюрському подвір’ї перед дверима палати Митрополита. Намагаючись покращити економічний стан суспільства, Митрополит вкладає кошти в розбудову української економіки. Після війни (1914 року) Тит Войнаровський за кошти Митрополита засновує банк „Земля”. Величезний капітал виділяє Андрей Шептицький для Товариства забезпечень на життя „Дністер”. Засновує власний „Аграрний Гіпотечний Банк”, укладаючи в його розвиток мільйонний акційний капітал. Підтримує коштами товариство „Сільський господар”. Фінансує усі освітні установи, в яких викладання предметів здійснюється українською мовою. За „Слідами Митрополита” Комісії до справ катехизації УГКЦ Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ
Список використаної літератури: Горняткевич Д. Апостол Любови // Визвольний шлях – Лондон – 1960 - №1; Горняткевич Д. Вступна стаття Д. Горняткевича до споминів Софії Шептицької „Молодість і покликання о. Романа – Андрея Шептицького” // „Визвольний шлях – Лондон – 1961 - №6,7,8; 1962 - №11; Горняткевич Д. Апостол Любови // Визвольний шлях – Лондон – 1960 - №1; Горняткевич Д. Митрополит Андрей шептицький // Визвольний шлях – Лондон – 1954 - №12;
| 
