25

знайти себе, діє творчо, відповідно до ціннісної системи особистості, то кожен із учасників спілкування обов’язково реалізує свою людяність, індивідуальність, неповторність.

Такий підхід є стрижнем стимулювання навчальної праці, воно не може бути зорієнтоване на абстрактно молодшого школяра, а спрямоване на особистість, тому спочатку вихователь повинен бачити саме людину, а вже потім учня.

26

Література

Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.– К.: Либідь, 2003.– 342 с.

Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання // Педагогіка і психологія, 1998.– № 2.– С. 61-67.

Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2002.– 575 с.

Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа, 2004.– № 4.– С. 19-20.

Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. – М.: Знание, 1988.– 80 с.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997.–

304 с.

Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі // Рідна школа. – 2003.–№ 8.– С. 10-11.

Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль: Навчальна книга, 1997.– 190 с.

Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2003.– 527 с.