Суть досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:

відбору навчальної інформації;

застосування проблемного навчання;

робота із словниками, довідниками, енциклопедіями;

підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;

встановлення причинно-наслідкових зв’язків проведення нестандартних занять: “уроків-ярмарок”, “уроків-подорожей”, “екологічного та політичного прогнозів”, “круглих столів” та ін.

використання новітніх технологій навчання.

Психологи твердять, що пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом у людини повсякчас виникають запитання, відповіді на які вона шукає. При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні досліди доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси, як мислення і пам’ять. Під впливом пізнавального інтересу вони набувають особливої активності, цілеспрямованості.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним з найважливіших стимулів навчання школярів. Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними витратами часу і енергії.

Зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержаних знань.

Ще Ушинський писав, що порівняння є основою пізнання і навчання. Тому я прагну, щоб цифровий матеріал учні запам’ятовували не самий по собі, а у порівняннях.

Так, при вивченні теми “Площа України” використовую кросворд. Робота з цим кросвордом вимагає від учнів пошуку в довіднику площ і назв кількох зарубіжних країн, і це збагачує їхні знання конкретним матеріалом.

У тваринному світі України найбільшою різноманітністю відзначаються птахи. Тому, щоб учні краще були ознайомлені з пташиним царством, використовую чайворд “Прахи України”.

Вивчаючи тему “Охорона природи України”, організувала “круглий стіл”, в якому взяли участь “екологи”, “біологи”, “лікарі”, “кліматологи”, “журналісти”, “керівники підприємств”. У такій роботі учні не просто знаходили матеріал, готували реферати, а ставили проблему, дискутували, відстоювали свою точку зору. Наприклад, Надурак М. “...я гадаю, що у Криму варто зменшити кількість екологічно небезпечних промислових підприємств, розвивати курортне господарство і будувати валютні готелі”.

Учні мають змогу висловити свої думки, відстоювати свою позицію і на уроках таких типів, як “прес-конференція”, “ярмарок”, “подорож”, “економічний прогноз”.

Наприклад, на уроці “політичний аналіз” ми обговорювали питання, що стосувалися Криму, Чорноморського флоту. Андрій підготував матеріал, що розкривав історичні аспекти проблеми: що являв собою даний регіон у минулому, як увійшов до складу України, як розвивався, як виникли кримські проблеми.

На уроці “економічний прогноз” ми намагалися розв’язати задачу: що потрібно зробити, щоб Україна вийшла з кризи і розрахувалася з боргами, враховуючи дефіцит державного бюджету. Учні шукають шляхи виходу з ситуації, у якій опинилася наша країна.

В них розвивається економічне мислення, вони намагаються скласти економічний прогноз.

“Урок-ярмарок” ми провели при вивченні теми “Хімічна промисловість” . Вони рекламували продукцію ЗАГРО шукали покупця.

“Урок-подорож” провели при вивченні теми” Економічні райони”. Учні були “кліматологами”, “ґрунтознавцями”, “економістами” і т.д., які спільно розв’язували ті чи інші проблеми:

“Як і чому змінюється природне середовище ПТК Степу? Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни?

Чи сприятливі умови для життя і діяльності людей у Південному районі?

Як можна їх помітити?

Скласти економічний прогноз розвитку Карпатського економічного району.

Часто ми проводимо уроки “Якби я був...”

Ось, що сказала Ліда

“Якби я була головою спілки селян ”Вільна Україна”, то: виплатила щомісячно заробітну плату; збільшила поголів’я великої рогатої худоби, збільшила площу саду, розвозила у готових ставках рибу, за всі послуги люди платили б. Продукцію реалізувала б у магазині біля ферми. На все це взяла би кредит у банку”.

Випуск газет на задану тему узагальнює проведену роботу. Учні працюють групами. Кожну групу очолює редактор, який пише оглядову статтю і керує роботою групи. Коректор перевіряє дописи на предмет орфографічних, граматичних, стилістичних помилок, відповідає за правильність думок.

Художники відповідають за оформлення газети. Сильніші учнів, крім основного завдання, встигають виконати і додаткові: скласти кросворди, ребусі. Ця робота оцінюється додатково.

Наприклад на уроці “політичний аналіз” ми обговорювали питання, що стосувалися Криму, Чорноморського флоту. Андрій підготував матеріали, що розкривав історичні аспекти проблеми: що являв собою даний регіон у минулому, як увійшов до складу України, як розвивався, як виникли проблеми.

На уроці “економічний прогноз” ми намагалися розв’язати задачу: що потрібно зробити, щоб Україна вийшла з кризи і розрахувалася з боргами, враховуючи дефіцит державного бюджету. Учні шукають шляхи виходу з ситуації, у якій опинилася наша країна. В них розвивається економічне мислення, вони намагаються скласти економічний прогноз.

“Урок-ярмарок” ми провели при вивченні теми “Хімічна промисловість”. Вони рекламували продукцію ЗАГРО, шукали покупця.

“Урок-подорож” провели при вивченні теми “Економічні райони”. Учні були “кліматологами”, “ґрунтознавцями”, “економістами” і т.д., які спільно розв’язували ті чи інші проблеми: - “Як і чому змінюється природне середовище ПТК Степу? Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни?” – Чи сприятливі умови для життя і діяльності людей у Південному районі?

Корисними та доцільними в організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах проблемного навчання є використання таких методичних принципів:

прийоми зацікавленості учнів привабливістю вивчення даної теми

знаходження цікавого кута зору на тему, під яким матеріал стає дивовижним

використання відомостей з інших предметів

“естафета”

“опанування”

випереджаючі завдання

“руханки”

географічні новини

вправи з логічного мислення

Застосування методів проблемного навчання в їх взаємозв’язку з новими нетрадиційними методами навчання сприяє активізація навчально виховного-процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, викриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів. Застосування проблемного навчання на уроках географії дозволяє залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, о творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться. Створення творчої атмосфери на уроці сприяє активному залученню учнів до процесу навчання.

Оскільки методи, прийоми і стратегії, поєднані в проблемному навчанні, направлені на особистісно орієнтовану модель освіти, то як використовують їх у різних формах:

Сенкан

Цей вид роботи застосовують для закріплення чи виділення найсуттєвіших явища чи об’єкта.

Тема “Клімат Австралії” (7 кл)

Австралія.

Найменший, найсухіший.

Знаходиться, омивається, зацікавлює

Австралія – найсухіший материк

Чудо

ЗХВ

знаю хочу знати вивчив

Незакінчені речення.

Тема “Води України” (8 кл)

Зразки:

До вод належать…

Найбільші річки та їх притоки…

Озера бувають таких типів…

Витрату води визначають…

Підземні води потрібно вивчати…

“Титанік”

Тема. “Мішані ліси України” (8 кл)

- що потрібно рятувати в природному комплексі мішаних лісів і як?

Мішані ліси Що рятувати

гірські породи

рельєф

повітря

вода

флора

фауна

ґрунти

Методи підсиленої лексики.

Тема. “Несприятливі фізико географічні процеси” (8 кл)

- чим небезпечні явища?