Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джгут, конопляний шпагат, тонкий дріт та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м’які і добре в’яжуться у вузли. Можна користуватися синтетичними нитками з нейлону і капрону. Такі нитки мають красивий вигляд, легко в’яжуться у вузли, добре фарбуються, але кінці їх швидко розпускаються. Тому, закінчивши роботу, у готовому виробі їх слід злегка обвуглити сірниками.

Для плетіння серветок краще використовувати нитку типу “Сніжинка”, “Ромашка”, нитки № 10. Настінні панно можна плести із сутажу, шпагату, лляної мотузки, круглої тасьми. Косинки, шарф, серветку комірці краще виплітати з товстих шерстяних ниток.

2.2. Технологічні особливості.

Перш ніж зав’язувати вузли, необхідно нарізати нитки певної довжини. Точний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко і тому, що на кожний вид вузла витрачається певний відрізок нитки. І оскільки одною і тою самою ниткою плетуть одночасно декілька видів вузлів, то, звичайно, врахувати розхід нитки з точністю до одного сантиметра неможливо. Крім того, солід брати до уваги товщину і крутку нитки: чим товстіша і тугіша скручена нитка, тим більше її витрачається.

Після того, як нитки будуть нарізані, залишається подумати, на яку основу слід навішувати нитки для плетіння.

Основа може бути з тонкої або грубої мотузки, пучка ниток, а також дерев’яною, металевою і залежності від розміру виробу і його ваги. Іноді можна обійтися і без основи: достатньо скласти нитку вдвоє і кожну прикріпити за згин шпильками до робочої подушки.

Основа повинна бути ширшою ніж виріб, інакше вузли набірного ряду зсуваються з неї під час плетіння, особливо якщо вона дерев’яна, металева або пластмасова.

Визначають довжину твердої основи таким чином: спочатку узнають, скільки кінців ниток буде висіти на ні отім намотують на основу витків в два рази більше, ніж кінців (наприклад, якщо кінців 12, то витків повинно бути 24). Вкладають витки щільно один до одного. Потім їх розмотують, виміряють довжину нитки і добавляють до цієї довжини 10-12 см.

У ході плетіння щоб при плетінні довгі кінці не путались і не мішали в роботі, їх тимчасово укорочують. Роблять це по-різному. Самий простий і легкий спосіб – “метелик” кінець закріпленої довгої нитки (20 см) кладуть на долонь, а частину, яка залишилася намотують вісь міркою між великим пальцем і мізинцем. Коли довжина нитки стане зручною для роботи, вісь мірку знімають з руки із скріплюють посередині низинкою получився моточок – “метелик”.

У процесі роботи нитка свобідно витягуються з моточка. Для більш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на кінцях.

Головною і обов’язковою умовою для всіх видів мотузок – міцність, інакше вони порвуться при зав’язування тугих вузлів, але якщо таке трапиться то мотузку можна склеїти. Використовують клей для тканин: БФ-6, ПВА, “Унікум”. “Марс”. Перш ніж склеювати, розплетіть кінці (3 см) і зріжте частину волокон, кінці, які залишилися, змастіть клеєм і з’єднайте, скрутивши пальцями по напрямку крутки. Кінці грубої мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що і мотузка.

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли – це робочі нитки.

Прикріпити нарізані нитки до планки можна кількома способами.

Перший спосіб. Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петлю до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо. Петля буде за двома кінцями ниток і утворить “замочок” знизу.

Другий спосіб. Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. Беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку.

Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитку. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює “замочок” зверху.

Третій спосіб. Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правив кінець мотка накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягується кінець нитки. Те саме робимо і з лівою ниткою.

Вчитися в’язати краще на товстих нитках ф 5..6 мм, бо на них краще видно утворення вузлів. Перші роботи теж краще плести з товстих ниток – ними легше плести. Пізніше, засвоївши техніку плетіння, можна використовувати тонкі нитки.

РОЗДІЛ 3

Методика і послідовність виготовлення виробу.

Для роботи потрібно 570 м мотузки товщиною 2,5 мм і планку довжиною 1 м.

Нарізати 95 ниток довжиною 6 м. Скласти кожну нитку пополам і навішати на планку способом 3.

Роз приділити нитки на три частини: по 15 крайніх для плетення бордюрів, всі інші для середньої частини панно.

Крайні бордюри виконуються мережкою з вузлів “фріваліте” та подвійних плоских вузлів. Мережку плести довжиною 1,5 м.

В середній частині роз приділити нитки по 5 і сплести 32 ланцюжки з подвійного плоского вузла довжиною 3 см.

Під ланцюжками виконати горизонтальну бриду.

Роз приділити нитки на 6 груп (по 28). Зав’язати репсовим вузлом 14-у і 15-у нитку в кожній групі, направити їх в протилежні сторони під кутом 45о і виконати на них як на вузликових, по одній бриді. Вузликові нитки сусідніх брид зв’язати репсовим вузлом. Получиться зигдагоподібна лінія з брид. Другий зигзаг сплести щільно до першого. Під зигзаг ом на всіх нитках виконати горизонтальну бриду.

Роз приділити нитку по 5 і виконати 32 ланцюжки з подвійних плоских вузлів довжиною 3 см.

Під ланцюжками виконати дві горизонтальні бриди.

Роз приділити нитки на 5 груп по 16 для плетення центральної частини узору “чотирипелюсткової квітки”.

Кожний пелюсток квітки виконується на 16 кінців. Крайню ліву нитку (вузликова) нахилити вправо під кутом 45о і нав’язати на неї слідуючи 15 ниток репсовими вузлами. Знову взяти крайню ліву нитку (вузликової) і розмістити її зі згином в середній частині на відстані 1 см від верхньої бриди наплести на неї всі робочі кінці. Получиться пелюсток з нахилом вліво.

На слідуючи 16 кінцях виконати пелюсток з нахилом вправо. Потім на 6 середніх ниток виконати “горошину” із 5 подвійних плоских вузлів.

В центрі між верхніми сусідами пелюстками квітів виконати узір “полотнянка”. Для цього потрібно переплести між собою нитки від пелюстків, попередньо роз приділивши їх по дві.

Тепер плетуться нижні пелюстки. Лівий пелюсток виконується так: нахилити із середини “горошини” вліво під кутом 45о ліву вузликову нитку і наплести на неї 5 ниток від верхнього лівого пелюстка. Потім взяти крайній правий кінець від одержаної бриди і зігнути його вліво, виконати другу бриду. Відстань між ними в середній частині 1 см. Правий пелюсток виконати з нахилом із середини вправо.

Виконавши квіти, з’єднати “горошиною” 2 нижніх пелюстка від правої і лівої квітки. Між пелюстками виконати узір “полотнянка”.

В наступному ряді виконати 4 квітки, в слідую чому 3, потім 2 і в останньому одну квітку.

Далі виконуються кути із похилих брид. Нитки діляться порівну. Нахилити під кутом 45о до середини крайню ліву нитку і сплести на ній бриду. Така ж саму бриду зробити на крайній правій нитці. Паралельно до брид виконати ще один кут з брид.

З вершини кута роприділити по 18 ниток зліва і справа і виконати по 2 пожилих брид. Між бридами виконати “горошину”. З середини “горошини” вліво і вправо виконати ще по 2 бриди.

В лівій і првій частині панно роз приділити нитки по 6 і 4 для плетення ланцюжків.

З центральної частини вліво і вправо виконати ще по 2 похилі бриди на всіх кінцях ниток.

Симетрично до верхньої частини панно виконати нижню узором з “чотирипелюсткових квітів”.

Під узором виконати дві горизонтальні бриди.

Роз приділити нитки по і виконати 32 ланцюжки довжиною 5 см.

Роз приділити нитки на 5 груп (по 16) і виконати фігурні ромби із брид, заповнивши їх узором “полотнянка”.

На кінцях ниток зав’язати вузли “капуцин” на різній відстані один від одного.

РОЗДІЛ 4

Тема: Історія виникнення макраме. Інструменти та обладнання, Техніка кріплення ниток. Репсові вузли.

Мета:

Навчальна: - сформувати в учнів поняття про мистецтво плетіння макраме, ознайомити з основними групами вузлів, навчити працювати з найпростішими матеріалами – нитками та мотузками, закріпити знання з історія виникнення та розвитку макраме;

Розвиваюча: розвивати в учнів фантазію, художній смак, логічне мислення, творче ставлення до правці;

Виховна: виховувати в дітей повагу до своєї праці формувати в учнів художній смак та естетичний підхід до творчої праці, виховувати терплячість, охайність і старанність.

Обладнання: ножиці, шпильки. Голки, гачок, нитки, зошит.

Дидактичне забезпечення уроку: інструкційні картки, послідовність виконання вузлів, колекцій, плетених виробів із макраме.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, математика, історія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку:

І. Організаційна частина: (привітання, перевірка наявності учнів в класі, готовності їх до уроку, правильної організації робочого місця).

ІІ. Мотивація навчання:

Макраме, або ж вузликове плетіння, є одним з видів рукоділля, який сьогодні завоював неабияку популярність. Цим мистецтвом в однаковій мірі захоплюються і дорослі і діти.