Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможли­ва без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит — це форма позичкового капіта­лу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повер­нення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є то­варне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартос­ті у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відо­кремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товар­них потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достат­ні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах на­громаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругооборот оборотних коштів і потребою в постійному викорис­танні матеріальних і грошових ресурсів.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної уго­ди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних вза­ємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої еко­номічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю од­ного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини ви­никнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з не­обхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення.

Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови. По-пер­ше, учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник, мають бу­ти юридичне самостійними суб'єктами, які матеріально гарантують виконання зобов'язань. По-друге, інтереси суб'єктів кредитної уго­ди повинні збігатися.

Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використо­вують для придбання оборотних виробничих фондів. Із стадії виро­бничих запасів оборотні кошти переходять у незавершене виробни­цтво, а потім у готову продукцію. У свою чергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і реалізується. Виручка від реалізації поступає на рахунок підприємства.

За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (товар­ний) кредит. Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот кош­тів підприємств, не витрачати значних фінансових ресурсів на ство­рення зайвих запасів сировини й матеріалів.

Нині комерційні банки України дуже рідко надають підприємст­вам довготермінові кредити. Можливість отримати такий кредит є реальнішою через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються уповноваже­ними банками.

Головні критерії та обсяги фінансування підприємств по лінії ЄБРР:

• фінансуються тільки проекти підприємств з приватною фор­мою власності, які функціонують у галузях сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості та послуг;

• допроектні активи підприємств не повинні перевищувати 2,5 млн доларів США за винятком вартості споруд та будівель;

• кількість працівників не повинна перевищувати 500 осіб;

• частка приватної власності має бути не меншою за 51 %;

• підприємство має відповідати вимогам техніки безпеки, еколо­гічним, санітарно-гігієнічним, а також іншим нормам охорони дов­кілля, що встановлені законодавством України;

• власний внесок позичальника в проект не може бути меншим за 30% вартості проекту;

• коефіцієнт обслуговування боргу (відношення прибутку по­зичальника після сплати податків, амортизаційних відрахувань та витрат на сплату відсотків за всіма позиками до всієї заборгова­ності підприємства з урахуванням кредиту ЄБРР) має бути не мен­шим за 1,3.

За рахунок коштів ЄБРР здійснюються короткострокове та дов­гострокове фінансування проектів, які задовольняють вимоги ЄБРР.

Короткострокове кредитування надається для реалізації експорт­них контрактів та придбання імпортної продукції з метою дальшого використання в процесі виробництва.

Довгострокове кредитування надається для фінансування основ­них засобів (придбання нового вітчизняного та імпортного облад­нання).

Типові умови кредитування такі:

— мінімальна сума кредиту — 50 тис. дол. США;

— максимальна сума кредиту — встановлюється для кожного уповноваженого банку індивідуально;

— термін короткострокового кредиту — від 6 до 12 місяців;

— максимальний термін довгострокового кредиту — 5 років;

— максимальна відстрочка погашення основної суми боргу — 2 роки (тривалість пільгового періоду);

— орієнтовна ставка відсотків за користування кредитом — 15% річних.

У кредитному договорі встановлюються терміни сплати відсотків за кредитом ЄБРР. Протягом всього строку кредитування під­приємство надсилає в банк щомісячні та щоквартальні повідомлення про хід виконання робіт згідно з бізнес-планом.

За рахунок коштів ЄБРР кредитуванню підлягають тільки фінан­сове скупні та забезпечені заставою проекти. При цьому вартість за­стави не повинна бути меншою 140% суми загальної заборгованості за кредитом за умови підтримування позичальником коефіцієнта об­слуговування боргу.

Кредитні кошти не спрямовуються: на рефінансування вже іс­нуючих зобов'язань приватних підприємств або на фінансування придбання цінних паперів діючих підприємств і нерухомості; на ре­алізацію проектів, пов'язаних з ігорним бізнесом, виробництвом або постачанням зброї та ін.

Підприємство здійснює платежі згідно з умовами кредитної угоди, укладеної з банком.

Для отримання кредиту за рахунок коштів ЄБРР, підприємство-позичальник направляє в уповноважений банк такі пакети докумен­тів (рис. 1):

Рис. 1. Документи, які подає підприємство для отримання кредиту ЄБРР

— загальні;

— установчі;

— фінансові;

— підтвердження щодо забезпечення кредиту;

— спеціальні.

Крім зазначених документів підприємство-позичальник подає в банк бізнес-план, на основі якого оцінюється ефективність запропо­нованого проекту.

За позитивної оцінки фінансового стану підприємства та проекту укладається кредитна угода між уповноваженим банком та пози­чальником.

Приклад.

Підприємство «Альфа» на придбання обладнання просить у впов­новаженому банку кредит на суму 2 200 000 дол. США під 16% річ­них на 5 років з пільговим періодом кредитування 1 рік (відстрочка погашення основної суми боргу). На основі прогнозу прибутку та прогнозу руху грошових потоків підприємства (табл. 1) розрахову­ється коефіцієнт обслуговування боргу:

Кб=(П-Пп+Ав+Вк)/3з,

де Kб — коефіцієнт обслуговування боргу;

П — прибуток;

Пп — податок на прибуток;

Ав — амортизаційні відрахування;

Вк — відсотки за кредит за всіма позиками підприємства;

Зз — загальна заборгованість підприємства з урахуванням креди­ту ЄБРР.

Таблиця 1

ІІРОГНОЗ ПРИБУТКУ. ПРОГНОЗ РУХУ КОШТІВ ПО РОКАХ