Права інформатора

Стаття 6. Всі розумні міри повинні бути прийняті, щоб інформатор і інші тісно пов'язані з ним люди не відчували ніяковості і неприємних почуттів у результаті любого інтерв'ю. Ця вимога поширюється на отриману інформацію, сам процес інтерв'ювання, а також на поводження з використовуваними і тестуємими товарами. Ціль опитуванння повинна бути цілком розкрита з тим, щоб інформація, дана без знання цілі дослідження, не могла завдати шкоди інтересам інформатора.

Стаття 7. Повинне шануватися право інформатора припинити або відмовитися співробітничати з дослідником на будь-якій стадії інтерв'ю. Яка б форма інтерв'ю не використовувалася, повна або часткова інформація, дана інформатором, повинна бути ліквідована без зволікання, якщо цього зажадає інформатор. Не може застосовуватися ніяка методика або техніка інтерв'ювання, що не дозволяє інформатору скористатися цим правом. Інформатор повинний бути сповіщений заздалегідь у випадках, коли використовується метод спостереження або пристрої, що записують. Ця вимога не відноситься до дій або заяв окремих осіб, що спостерігалися або записувалися в суспільних місцях, де вони нормально можуть припускати, що за ними спостерігають і їх можуть чути інші присутні особи, наприклад, у магазині або на вулиці. У останньому випадку принаймні одна з таких умов повинна бути дотримана:

а) прийняті необхідні міри для забезпечення анонімності даної людини, і/або

б) відразу ж після цього повідомити людині про те, що його дії і/або заяви були записані або зняті на плівку, і дати йому можливість переглянути або прослухати дану частину запису або плівки, і якщо він хоче, то знищити або вирізувати його частину плівки , що стосується запису.

Якщо після зйомки або запису задається ряд послідовних питань, необхідно дотримувати вищевказаної умови (пункт б)-

Спостереження або реєстрація будь-якими засобами нормального функціонування таких точок, як місця продажу, доступні для звичайних споживачів, у тому числі контроль за функціонуванням системи розподілу, не жадають від дослідника яких-небудь дозволів або згод для проведення такого роду робіт, проте при цьому дослідник повинний бути упевнений, що його дії не викликають незручностей у будь-яких осіб, що присутні у цих місцях, і не розкривають їхніх особистостей.

Стаття 8. У якості частини задуму дослідження в огляд може бути включена реальна або штучно створена ситуація продажу (наприклад, коли застосовується техніка імпровізованого ринкового тестування). У цих випадках після завершення дослідження надзвичайно важливо, щоб у респондента або будь-яких інших учасників імпровізації склалося повне переконання, що вони брали участь ні в чому іншому, як тільки в реальному дослідницькому проекті. Після завершення дослідження повинний бути пояснений експериментальний характер створеної ситуації і, якщо це можливо, респонденту повинні бути повернуті витрачені ним гроші або ж він повинний одержати компенсацію в придатній для нього формі.

Стаття 9. Якщо крім дослідника під час інтерв'ю присутні інші спостерігачі, то дослідник зобов'язаний переконатися в тому, що вони знайомі з відповідними положеннями дійсного кодексу і згодні слідувати їм.

Стаття 10. Ім'я й адреса дослідника повинні повідомлятися інформатору під час інтерв'ю. У випадку використання адреси місця проживання для опитуваннь поштою або псевдоніма, повинні бути запроваджені всі міри для того, щоб інформатор згодом без всяких утруднень міг одержати ім'я й адресу дослідника.

Інтерв'ювання дітей

Стаття 11. При інтерв'юванні дітей необхідно починати особливі запобіжні заходи. Перед тим, як просити їх дати інтерв'ю або заповнити анкету, необхідно одержати дозвіл батьків, опікуна або іншої відповідальної особи (класного керівника). При одержанні такої згоди дослідник повинний пояснити достатньо докладно характер інтерв'ю, щоб відповідальні за дітей особи могли прийняти правильне рішення. Необхідно також особо повідомити, чи збирається дослідник просити дітей провести тестування якогось продукту або зразка

Б. Відношення з громадськістю і діловими колами

Стаття 12. Ніяка інша діяльність не може свідомо або випадково представлятися неправдиво як маркетингове дослідження. Особливо не можуть бути віднесені до маркетингу (прямо або побічно) такі види діяльності, як:

а) розслідування в особистих або інших цілях для одержання легальної, політичної, наглядової або іншої приватної інформації про приватні особи як такі;

б) комплектування списків, регістрів або банків даних із будь-якими цілями, крім цілей маркетингових досліджень;

в) промисловий, комерційний або інший вид шпигунства;

г) одержання інформації для використання з метою кредитного рейтингу і надання інших подібних послуг;

д) використання інформатора з метою продажі або стимулювання збуту;

е) збір боргів;

ж) прямі або непрямі спроби, включаючи спеціальне підбирання питань, із метою вплинути на думку або відношення інформатора до якоїсь теми.

Стаття 13. Дослідники не повинні наводити свої кваліфікацію, досвід, знання, доступ до технічних засобів більшими, ніж вони є насправді.

Стаття 14. Не припускається невиправдана критика і приниження конкурентів.

Стаття 15. Ніхто не управі свідомо поширювати висновки з проведених дослідницьких проектів або наданих послуг, що не відповідають або не підтверджуються зібраними даними.

В. Взаємні обов'язки клієнтів і дослідників

Стаття 16. Відношення між клієнтом і дослідником є предметом деякої форми контракту, укладеного між ними. Дійсний кодекс не має своєю ціллю обмежити свободу сторін у намірі укласти будь-яку угоду між ними. Проте така угода не повинна розходитися з положеннями кодексу, за винятком деяких спеціальних статей, таких, як ст. 17-20 включно, 30 і 32. Тільки ці статті можуть бути змінені за узгодженням між клієнтом і дослідником.

Право власності на тексти маркетингових досліджень

Стаття 17. Пропозиції на проведення маркетингових досліджень, зроблені дослідником по запиті клієнта без узгодження ціни, залишаються власністю дослідника, що підготував їх. Зокрема, потенційні клієнти не повинні передавати пропозиції одного дослідника другому, за винятком тих випадків, коли останній діє як консультант клієнта по даному дослідженню; також клієнт не повинний використовувати пропозиції одного дослідника, щоб впливати на пропозиції іншого дослідника. Таким же чином план-проспект маркетингового дослідження і специфікації, підготовлені клієнтом, залишаються власністю клієнта.

Стаття 18. Результати дослідження і дані, що утримуються в проекті маркетингового дослідження, є власністю клієнта. Результати дослідження і дані не можуть бути розкриті дослідником третій стороні, крім тих випадків, коли на це є попередня письмова згода клієнта.

Стаття 19. Технічні засоби і методи дослідження (включаючи програмний продукт) не стають власністю клієнта, у якого виникає виключне право на їхнє використання.

Стаття 20. Всі записи, підготовлені дослідником, крім самого звіту, залишаються власністю дослідника, що має право знищити їх через два роки після закінчення дослідження без оповіщення клієнта.

Оригінали заповнених анкет та інші базові польові дані можуть бути знищені раніше обговореного вище строку за умови, що:

а) усі дані, що стосуються дослідження, перенесені і збережені для подальшого аналізу (на магнітних носіях, перфокартах або дискетах) на обговорений строк повних двох років збереження;

б) більш короткий термін збереження може бути узгоджений із клієнтом відповідно до положень ст. 16.

Стаття 21. Після передачі дослідником звіту як результату виконаного відповідно до узгодженої специфікації дослідження, клієнт має право одержати від дослідника копії заповнених анкет або інших записів за умови оплати клієнтом розумних витрат дослідника, пов'язаних із підготуванням додаткових копій, і в межах термінів, установлених ст. 20. Ст. 19 не діє, якщо дослідження проводилость дослідником із чіткою установкою, що його результати будуть доступні для загального користування на основі групового замовлення або по підписці. Будь-яка копія документа не повинна розкривати особистість інформатора.

Конфіденціальність

Стаття 22. Дослідник не має права повідомляти інформаторам або іншим особам, не пов'язаним прямо з проведенням дослідження, ім'я клієнта, що замовив дослідження, якщо тільки на це не отримано дозволу клієнта.

Стаття 23. Вся конфіденційна інформація або матеріали, що стосуються клієнта, не повинні повідомлятися нікому, крім осіб, цілком або в достатньому ступені працюючих за договором із дослідником, включаючи субпідрядника, котрому така інформація або матеріали необхідні для ефективного проведення дослідницьких робіт.

Права клієнта на одержання інформації про здійснюваний проект

Стаття 24. Дослідник повинний ясно зазначити клієнту, яку частину проекту будуть здійснювати субпідрядники, і, у випадку запиту клієнта, назвати цих субпідрядників.

Стаття 25. За бажанням клієнт або його повноважний представник можуть бути присутнім при проведенні обмеженого числа інтерв'ю, щоб оцінити фаховий рівень проведених польових робіт. При деяких видах досліджень може знадобитися попередня згода інформатора на присутність такого спостерігача. Клієнт повинний компенсувати досліднику усі витрати, пов'язані з бажанням бути присутнім при інтерв'ю, оскільки його присутність може перешкоджати, затримати або збільшити вартість польових досліджень. Якщо опитуванння проводяться відразу для багатьох клієнтів, дослідник може зажадати, щоб був призначений один, незалежний від інших клієнтів, спостерігач, якому довірено перевіряти якість проведених польових досліджень.