Український аматорський театр відродився в Галичині аж у 1864 р., перетворившись через рік на професійну мандрівну трупу під назвою "Руський народний театр" при товаристві "Руська бесіда". З того самого 1864 р. він обслуговував міста і містечка не тільки Галичини, а й Буковини, його історія нараховує шістдесят років.

Але від того, що діяльність аматорського театру в Галичині і, зокрема, в Коломиї 1848 - 1850 рр. обмежувалась трьома роками, не применшується значення його в історії театральної культури. Тому й відзначаємо ми сьогодні в нашій незалежній державі 150-річчя від початку нового українського театру в Галичині, що веде свій родовід з аматорського гуртка в Коломиї.

Коломийський театр є унікальним явищем в історії розвитку театрального мистецтва України. Перший театр на західно-українських землях, заснований ще в 1848 році місцевим священником Іваном Озаркевичем, не тільки не загубився в мороці історії, але й піднісся до нових творчих висот.

Від "Наталки-Полтавки" І.Котляревського, адаптованої до покутських реалій пером отця Озаркевича, і до "Довбуша" за Г.Хоткевичем пролягла віддаль довжиною в півтора століття. На шляху становлення театру було чимало злетів і падінь, хоча фактично надовго театральний рух на Коломийщині не припинявся. Не вдаючись у деталі, зауважимо тільки найважливіші віхи його історії.

Так, проіснувавши три роки, театр під орудою Івана Озаркевича припинив свою діяльність, але вже в 1879 році в Коломиї було створено перше літературно-драматичне товариство ім. Г.Квітки-Основ'яненка, статутом якого передбачалась постановка однієї вистави на місяць. В 1911 році в місті зареєстрували аматорський театр ім.І. Котляревського. Його першою виставою стала традиційно "Наталка-Полтавка". В період воєнних дій діяльність театру припинилась. Однак в 1916 році був створений театр ім.Тобілевича, а 20-30 роки позначені діяльністю на театральній ниві Олекси Скалозуба та Дмитра Николишина, які гуртували довкола себе талановиту молодь.

Особливої уваги заслуговує діяльність театру в період Другої світової війни . Коломийський театр, керований відомим театральним діячем Іваном Когутяком, був чи не єдиним на той час діючим театром, який не побоявся мати репертуар, заборонений німецькими окупантами. На його сцені йшли історична драма Л. Старицької-Черняхівської "Гетьман Дорошенко", "Тріумф прокурора Дальського" К.Гупала. Цих вистав було досить, щоб поставити себе у конфронтаційну позицію як до німців, так і до більшовиків.

50-ті роки знаменні для Коломийського театру діяльністю таких потужних творчих особистостей як Василь Симчич та Заслужена артистка України Оксана Затварська. В.Симчичу належить близько 30 режисерських робіт та майже 20 ролей. Саме в театрі формувався талант Василя Симчича як актора сцени та кіно. В 1962 році Коломийський театр знову закривають. Він втрачає статус державного, але творчу діяльність не припиняє.

І, нарешті, останній відрізок історії Коломийського театру датований 1989 роком. Тоді, після тривалої перерви, театр знову запросив глядачів до своєї зали – на прем'єру вистави "Камінний хрест" за новелами В.Стефаника, режисер та автор сценіччного варіанту – Дмитро Чиборак. Сценічне першопрочитання новел видатного земляка викликало широкий резонанс вмистецьких колах Коломийщини. Цей творчий доробок Коломийського театру ще раз довів, що колектив продовжує традиції іменитих попередників – М.Бенцаля, В.Блаватського, подружжя Біберовичів, В.Симчича, O.Затварської.

На сьогоднішній день репертуарний лист Коломийськог театру налічує двадцять вистав за творами українських класиків.Серед них – низка сценічних першопрочитань на українській сцені: "Камінний хрест" за В.Стефаником, "Гуцульський рік" Г.Хоткевича. На сцені театру з успіхом ідуть авторські варіанти Заслуженого артиста України Дмитра Чиборака: "Земля" за О.Кобилянською, "Довбуш" за Г.Хоткевичем, "Камінний хрест" за В.Стефаником.

Жанрова палітра театрального репертуару вельми різнобарвна. Вона включає трагедію, притчу, містерію, комедію, фантасмагорію, мюзикл, дитячі вистави. Сподобалися глядачам вистави за творами І.Карпенка-Карого "Безталання", "Глитай або ж павук", "Гроші", "Мартин Боруля".

Оминаючи спокуси створення безглуздих видовищ на потребу дня, Коломийський театр завжди звертається до непростих, смислово наповнених творів, які спонукають глядача до роздумів над сенсом буття, роблять людину душевно щедрою, здатною співпереживати чужому горю.

Якщо говорити про безпосереднє сьогодення, то чи не найцікавішим творчим проектом є вистава "Гаргон". Цей маловідомий твір Г.Хоткевича відкриває нам праоснови ладу української душі, зароджені Трипільською епохою. Це період, коли перші паростки християнства тісно переплелися з язичними віруваннями. У "Гаргоні" знову постає вічна тема проданої душі, боротьби доброго і злого в людському началі.

Цей проект, досі незнаний в театральних колах України, є особливо цікавим для Коломийського театру. Саме виставою "Гаргон" відкриває театр свій 154-й сезон. Творчий колектив на чолі з художнім керівником Дмитром Чибораком переконаний, фантасмагорія "Гаргон" – нове слово в історії театрального мистецтва. На сьогодні театр має статус обласного українського драматичного театру, співпрацює з відомими режисерами, сценографами, композиторами, є учасником театральних фестивалів, зокрема Едінбурзького (Шотландія), "Тернопільських театральних вечорів".

Географія гастрольних поїздок театрального колективу охоплює всю Україну. А попереду ще чимало неординарних проектів та творчих звершень.