1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.

2. Система права є сукупністю правових норм, а система за­конодавства — сукупністю нормативно-правових актів.

3. В системі права норми права логічно розподілені за галузя­ми, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різ­ному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавст­ва — немає (фінансове право, право людини на соціальне забез­печення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових ак­тах, які потребують на уніфікацію.

У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодав­ства. Галузі законодавства створюються як з урахуванням галу­зевого принципу, так і без його врахування: галузь законодавст­ва може містити норми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).

4. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулю­вання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галу­зей права.

5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галу­зеве), і вертикальну (ієрархічне). У федеративних державах існує законодавство федерації і законодавство її суб'єктів (верти­кальна будова).

6. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить норматив­не розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всі три структурні елементи логічної правової норми. Нормативне роз­порядження нерідко складається лише з гіпотези і санкції; дис­позиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсиль­ний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших норма­тивно-правових актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).

7. Система права формується об'єктивно, відповідно до існу­ючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єк­тів і тому включає суб'єктивний момент.

8. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, власти­вих закону. Структурні елементи системи законодавства (норма­тивно-правові акти), як правило, мають назви розділів, глав, ста­тей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні нормативні визначення, що складають за­гальну частину тощо.

Система законодавства є головною, але не одною лише фор­мою існування системи права, оскільки:

1) право може існувати до законодавства, коли воно форму­валося завдяки звичаям, які підтримувалися тільки-но виник­лою державою (т. зв. «дозаконодавче право»);

2) право існує поза законодавством: природні права людини мають правовий характер незалежно від закріплення їх у законі (т. зв. «показаконодавче право»).

До «позазаконодавчого права» належать й такі юридичні фо­рми права, як правовий прецедент, правовий звичай, правовий договір.