2. Є однією з форм народовладдя. Здійснюється громадою («місцевим співтовариством») у межах певної території як без­посередньо (референдум, вибори, сходи та ін.), так і через орга­ни місцевого самоврядування.

3. Має особливий суб'єкт — населення, громадяни, що меш­кають на певній території.

4. Має особливий об'єкт управління — питання місцевого значення.

5. Має самостійність, що виражається в його організаційній відокремленості, у праві на фінансово-економічні ресурси, у ви­конанні значної частини суспільних справ у рамках закону та ін.

6. Несе відповідальність за свою діяльність, що забезпечуєть­ся різними формами контролю з боку населення.

7. Поєднує у собі засади інституту громадянського суспільст­ва і державної влади: баланс державних і місцевих інтересів забезпечується законом. Значна частина діяльності місцевого са­моврядування — вирішення питань, на які держава впливає у багато способів (правових, фінансових та ін.). Органи місцевого самоврядування можуть наділятися окремими повноваженнями органів виконавчої влади, брати участь у здійсненні державних функцій. У цьому разі державні органи мають право здійснюва­ти контроль за реалізацією наділених повноважень.

Відзначимо, що конституційний поділ державної влади і мі­сцевого самоврядування в Україні має практичне підґрунтя, хоча й не носить абсолютного характеру. Важливо, щоб у самовряду­ванні поєдналися дві основи — державна та громадська.

Організаційні форми місцевого самоврядування виражаються через форми демократії:

• безпосередню (широка особиста участь громадян в управлін­ні через громадські ради, комісії, домові, вуличні квартальні та інші органи самоорганізації населення, референдуми, опитування та інші форми, що допускаються за законом);

• представницьку (наявність представницьких вищих органів на місцях, обраних посадових осіб і право відкликання їх вибор­цями; функціонування органів місцевого самоврядування: сіль­ських, селищних, міських Рад та їх виконкомів).

Представницька і виконавча частини органу місцевого само­врядування, при збереженні своєї відносної самостійності, об'єднані в єдине ціле одним керівником. Цим керівником є голова самих Рад.

(Див. про самоврядування главу «Загальне вчення про демо­кратію», про органи місцевого самоврядування в Україні — гла­ву «Державні органи влади України»).