При загрозі винекнення епідемій мають запроваджуватися слідуючі невідкладні заходи:

повне захоронення тіл та останків загиблих, а при неможливості, їх спалення

поведення комплексів дезинфікуючих заходів східних з аналогічними при біологічній атаці

контроль за гігієною в військах та у цивільного населення, ліквідація міст розносу педікульозу та інших подібних захворювань

ретельний контроль за станом здоровя населення, станом води та продуктів харчування

карантин у місцях спалаху епідемій

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь якого класу чи рівня — це реальна загроза для життя і здоров'я людей, загроза порушення нормаль­них умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних втрат. Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяль­ності є *захист здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також * розробка і реалізація відповідних засобів та за­ходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій.

У темі, присвяченій управлінню ризиком, було показано, що поря­док пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи в їх проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. Якщо виявлено, що небезпеки неможливо уникнути повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Саме під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій з усією очевидністю проявляється не­обхідність застосування концепції прийнятного ризику. Але використання теорії ризику можливе лише в тому разі, коли можна порівняти між собою ризик абсолютно різних небезпек, а для цього необхідно, щоб різного виду небезпеки мали кількісні характеристики однакової роз­мірності.

Таку кількісну характеристику всіх надзвичайних ситуацій мож­на отримати завдяки використанню класифікаційних карток над­звичайних ситуацій, які зібрано у Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні.

Цей класифікатор призначається для використання органами вико­навчої влади та органами управління всіх рівнів чинної в Україні ЄДСЗР. Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної надзвичайної ситуації, що складається з 5 цифр, які вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситуації, та однієї літе­ри, яка вказує рівень надзвичайної ситуації (О — об'єктовий, М — місце­вий, Р — регіональний, Д — державний).

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) нале­жать групи (в дужках зазначено код групи):

* транспортні аварії (катастрофи — 10100);

* пожежі, вибухи (10200);

* аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на об'єктах економіки (10300);

* наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично допустимі концентрації (10400);

* аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10 500);

* раптове руйнування споруд (10600);

* аварії на електроенергетичних системах (10700);

* аварії на системах життєзабезпечення (10800);

* аварії систем зв'язку та телекомунікацій (10900);

* аварії на очисних спорудах (11000);

* гідродинамічні аварії (11100).

Надзвичайні ситуації природного характеру (код 20000) включають групи:

* геологічні (20100);

* метеорологічні (20200);

* гідрологічні морські та гідрологічні прісноводні (20300 та 20400);

* пожежі в природних екосистемах (20500);

* інфекційна захворюваність людей (20600);

* отруєння людей (20700);

* інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин (20800);

* масова загибель диких тварин (20900);

* ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками (20950). До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000) належать:

* збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна за­гроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та кон­сульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики (30100);

* замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);

* напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річково­го) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);

* встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, органі­зації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);

* зникнення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, артозброєння, вибу­хових матеріалів, радіоактивних речовин, СДОР, наркотичних речовин, препа­ратів та сировини (30500);

* виявлення застарілих боєприпасів (30600);

* аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів (30700).

Зазначений класифікатор не містить ні конкретних, ані спеціальних ознак небезпечних ситуацій воєнного характеру і не дає їхнього поділу на групи. Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру визначаються законодавством України, окремими нормативними і відповідними оперативними і мобілізаційними плана­ми і не вивчаються в межах навчальної програми дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Кожна кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації містить інфор­мацію про вид, групу та клас надзвичайної ситуації, ознаки виду над­звичайної ситуації та рівень цих ознак, коли ситуація вважається над­звичайною, коли вимагається термінове оповіщення про неї та коли вона вимагає державного реагування. Ознаки виду надзвичайної ситуації характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації і поді­ляються на конкретні (фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші) та спеціальні.

У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації (НС) послідовно роз­глядаються три групи факторів:

* територіальне поширення;

* розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

* класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

У додатку 2 наведено приклади деяких кваліфікаційних карток, які можуть бути використані при проведенні семінарських та практичних занять з теми.

Встановлення факту віднесення аварійної події до рангу HG, визна­чення виду та рівня НС проводиться у такій послідовності.

При настанні аварійної події оперативний черговий персонал об'єкта спо­віщає про неї постійному органу управління місцевого рівня ЄДСЗР, а також відповідному, за підпорядкуванням, галузевому органу управління місцевого або регіонального чи загальнодержавного рівня.

Постійні органи повсякденного управління місцевого, рівня ЄДСЗР та ви­щевказані галузеві органи здійснюють першу оцінку аварійної події на її відповідність вимогам віднесення до рангу НС.

З цією метою виконується цільовий пошук необхідної класифікаційної карт­ки, а вже в ній - схожої конкретної ознаки. У разі збігу або значної схожості аварійної події хоч з однією з наведених у картці конкретних ознак провадить­ся зіставлення числових критеріїв цієї ознаки з реальною межею, яка досягну­та аварійною подією. При перевищенні хоч одного з критеріїв аварійна подія заноситься до журналу НС і про це негайно сповіщаються орган повсякденно­го управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональна структура галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де також вона реєструється в журналі НС під визначеним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «М» (місцева).

Навіть якщо параметри аварійної події досяглй рівня встановленого в кла­сифікаційній картці першого критерію і це відносить НС лише до місцевого рівня, контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи до­даткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, регіональні органи управління ЄДСЗР. Це поширюється і на випадки, коли аварійна подія сталася за межами конкретного об'єкта і тому з самого початку є місцевою.

При подальшому погіршенні ситуації і досягненні критеріїв, що визначенні у колонці термінового сповіщення, НС переходить до регіонального рівня уп­равління, який повинен взяти на себе відповідальність за своєчасне, повне і адекватне реагування на НС, і терміново сповістити про НС органи повсяк­денного управління державного рівня ЄДСЗР (оперативно-чергові служби МНС

України, галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої вла­ди). У цей період НС заноситься до журналу НС державного рівня під визна­ченим цифровим кодом з додаванням в кінці літери «Р» (регіональна). Одно­часно змінюється літера в коді у всіх журналах інших рівнів управління. З цього моменту контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи додаткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, органи управління державного рівня ЄДСЗР.

Відповідальність за своєчасне, повне і об'єктивне інформування коор­динаційних органів управління державного рівня ЄДСЗР покладена Кабінетом Міністрів України на галузеві міністерства та інші центральні органи виконав­чої влади, якими розроблені та узгоджені відповідні класифікаційні картки.