· читач отримує відразу повний комплект інформації;

· інформація всіх категорій уміло скомпоновано.

Web-видання

· відсутня процедура тиражування;

· читач конкретного номера газети (журналу) потенційно є користувачем Інтернету;

· доставка номера автоматично забезпечується системою Інтернет;

· газета однаково доступна всім користувачам Інтернет незалежно від місця проживання;

· легко робити тематичні добірки інформації. Деякі видання ведуть такі добірки, а у деяких є спеціальні пошукові служби в архіві видання;

· можна читати (знайомитися зі змістом) видання на незнайомій іноземній мові, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, що забезпечує автоматичний переклад тексту;

· "електронна підшивка" за рік займає усього кілька мегабайт пам"яті, і може бути організована відповідно до інтересів користувача;

· наявні фрагменти статей можна легко використовувати для роботи (копіювати, переробляти, цитувати);

· виявлені помилки легко виправляються;

· читач може легко познайомитися з виданням, не купуючи його;

· існують різні варіанти доставки електронного видання: WWW, електронна пошта, електронне розсилання, FTP.

НЕДОЛІКИ

Друковане видання

· необхіден друк накладу;

· частина тиражу залишається не розкупленою;

· необхідно використовувати службу доставки;

· доставка за межі країни істотно обмежена;

· важко робити тематичні добірки інформації з підшивки;

· незручно збирати підшивки газет і журналів;

· вкрай утруднений пошук необхідної статті в підшивці;

· важко використовувати знайдені матеріали для часткового відтворення;

· помилки, допущені при друці, неможливо виправити.

Web-видання

· необхідно мати комп"ютер, модем і телефон (або виділену лінію);

· необхідно платити за підключення до Інтернету;

· читати і дивитися матеріали можна тільки на комп"ютері (хоча можна і роздрукувати);

· розсіюється увага від великої кількості цікавої інформації.

Специфіка Інтернет-видання

Не тільки мережний аналог друкованої преси можна зустріти в Інтернеті. Все частіше на верхні рядки рейтингів попадають мережні видання, що існують лише в Інтернет. Чому ж зростає попит саме на такі видання? Чим мережна газета відрізняється від звичайної?

По-перше: жанр "мережної" преси визначається специфікою Інтернету як медійного середовища й особливостями сприйняття інформації з екрана монітора. У першу чергу це гіпертекстові посилання, що забезпечують доступ до архівів та інших електронних ресурсів. Таким чином, читач має справу не з лінійним текстом, а з розширеним обсягом інформації.

По-друге: численні форми зворотного зв"язку (гостьові книги, форуми, конференції, интерактив) дають читачу можливість брати участь у виробництві інформаційного продукту і розмивають межу між автором і читачем. Крім того, звичайне для "класичної" преси придушення авторської індивідуальності через ретельну редактуру в мережній пресі поки не поширено.

По-третє: мережні ЗМІ володіють перевагами у порівнянні з друкованою пресою. Це можливість негайної публікації матеріалів, завдяки чому мережні видання є оперативнішими за газети і телебачення, адже оперативність газети обмежена терміном виходу номера, а оперативність телебачення - часом виходу в ефір новин; оперативність Інтернет-видання взагалі нічим не обмежена. Саме це і стало причиною появи "стрічки новин". Однак, на думку деяких журналістів, у ній зацікавлене дуже вузьке коло споживачів інформації. Представник "більшості" не має потреби в такій кількості різноманітних новин, що проходять каналами інформаційних агентств.

По-четверте: відносно мала собівартість мережних проектів і відсутність централізації сприяє розквіту спеціалізованих газет і журналів. Тим самим забезпечується гарантована Конституцією воля слова і самовираження.

На жаль, усе перераховане має і свою зворотну сторону. Легкість публікації при можливості збереження анонімності приводить іноді до зловживань: дезінформації, плагіату, екстремізму, порнографії, прихованій рекламі. Хоча у серйозних мережних газетах таке недопустиме.

Що очікує пресу?

Незалежно існуючі мережні і друковані ЗМІ останнім часом почали помітно впливати одне на іншого. До Інтернет-видань пресу прийшли професійні журналісти, що співпрацювали чи продовжують співпрацювати з друкованими ЗМІ. Мережна преса й Інтернет стали для професійних журналістів джерелом оперативної інформації, а проблеми мережного життя взагалі і журналістики зокрема, стали темою численних публікацій "класичних" газет і журналів. У той же час мережні видання висвітлюють проблеми суспільства і культури, далекі від віртуальної реальності.

В економічній географії є поняття т.зв. лінії Брандта. Ця умовна лінія відокремлює багаті країни "Півночі" від бідного "Півдня". Поняття "Півночі" і "Півдня" тут, зрозуміло, умовні: до "Півночі" відносять США, Канаду і Європу, Японію і Австралію. Подальший розвиток Інтернету зробить цю лінію поділу ще "глибшою". Поява власне он-лайн видань, що не мають паперових аналогів, означає, що жителі "Півдня" будуть цілком відрізані від відповідних інформаційних потоків. Не виключено, що на багатій "Півночі" Інтернет дійсно сильно потіснить газети. Однак на "Півдні", де живуть більш 80 відсотків населення Землі, Інтернет не зможе скласти сильної конкуренції друкованим ЗМІ, і в цих країн ще довго будуть насолоджуватися читанням газет.

Українські газети та журнали, представлені в Інтернеті:
Газета "День" (www.day.kiev.ua)
Газета "Дзеркало тижня" (www.mirror.kiev.ua)
Газета "Сьогодні" (www.today.viaduk.net)
Журнал "CHIP" (www.chip.kiev.ua)
Журнал "ПіК" (www.pic.com.ua) та ін.

Українські Інтернет-видання:
Українська правда (www.pravda.com.ua)
Електронні вісті (www.visti.com)
UAtoday (www.uatoday.net)
ForUm (www.forum.com)
ProUA (www.proua.com) та ін.