- хто зобов'язаний сплатити мита, податки, збори. На сьогодні існує декілька редакцій "Інкотермс". Розбіжності між ними не дуже суттєві. Будь-яку з цих редакцій можна використовувати. Останньою є редакція "Інкотермс" 2000 р. "Інкотермс" містить тринадцять типових умов купівлі-продажу товарів: 1) EXW (із заводу); 2) FCA (вільний перевізник); 3) FAS (уздовж борту судна); 4) FOB (на борту); 5) CFR (вартість і фрахт); 6) CIF (вартість, страховка, фрахт); 7) СРТ (перевезення сплачені до); 8) СІР (перевезення і страховка сплачені до...); 9) DAF (поставлено на кордон); 10) DES (поставлено із судна); 11) DEQ (поставлено з причалу); 12) DDU (поставлено без сплати мита); 13) DDP (поставлено зі сплатою мита). Ці умови можна класифікувати за декількома ознаками. По-перше, існує умова про продаж товарів, що не потребує участі перевізника (EXW), і інші дванадцять умов, що потребують участі перевізника. По-друге, є шість типових умов продажу (FAS, FOB, CFR, CIF, DES і DEQ), що передбачають перевезення морським транспортом, і шість інших умов, що можуть бути застосовані до продажу, які включають перевезення будь-яким видом транспорту, у тому числі декількома видами (FAC, СРТ, СІР, DAF, DDU, DDP). Дванадцять умов купівлі-продажу, що передбачають транспортування товару, також можна розділити на "контракти відвантаження" і "контракти поставки". В контрактах відвантаження продавець передає товар у руки перевізника й організовує його транспортування, але саме перевезення товару здійснюється за рахунок покупця і на його ризик. У контрактах поставки продавець відповідає за передачу товару перевізнику і організацію перевезення, причому перевезення здійснюється за рахунок продавця і на його ризик. Сама Міжнародна торговельна палата пропонує поділяти всі умови поставки на чотири групи, причому до кожної групи входять умови, в скороченій назві яких перша буква відповідає назві групи. В кожну групу входять умови, що за головними положеннями схожі між собою: 1. Е - EXW. Товар передається покупцеві, але використання послуг перевізника прямо не передбачене. 2. F - FCA, FAS, FOB. Покупець несе всі витрати і ризики до передачі товару перевізнику. 3. С - CFR, СІF, СРТ, СІР. Покупець повинен здійснити поставку товару до перевізника, за свій рахунок забезпечити транспортування товару перевізником, і, за деякими типовими умовами, застрахувати товар. Покупець не бере на себе ризики, пов'язані з подіями, що мають місце після передачі товару перевізнику. 4. D - DAF, DES, DEQ, DDU, DDE. Покупець повинен передати товари перевізнику, забезпечити їхнє транспортування і нести всі ризики і витрати до прибуття товарів у країну призначення. ЮНСІТРАЛ і Віденська конвенція. На міждержавному рівні головна роль належить Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Укладена в 1980 році Віденська конвенція про міжнародні договори купівлі-продажу товарів (надалі - Віденська конвенція) є плодом багатьох років роботи в рамках цієї організації. Віденська конвенція стосується таких питань: - що потрібно для того, щоб угода вважалася укладеною; - коли вважається, що сторона договору виконала усі свої зобов'язання, що виникли в результаті укладання договору; - наслідки невиконання договору; - неможливість виконання. Віденська конвенція застосовується сторонами, якщо вони: 1) прямо не вказали в договорі, що Конвенція або якась її частина до них не застосовується, і 2) сторони договору знаходяться в двох різних державах: - для обох цих держав Конвенція набрала сили, або - для однієї з цих держав Конвенція набрала сили і сторони домовилися про те, що до їхньої угоди застосується саме право цієї держави, або - для однієї з цих держав Конвенція набрала сили, і за нормами міжнародного приватного права застосовуваним до угоди є право цієї держави. Література 1. Воронова Є.М. Міжнародні економічні відносини: Конспект лекцій. - К., 2000. 2. Козик В.В., Папкова Л.А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К., 2001.
| 
