Дебет рах.59 «Векселі одержані»,

Кредит рах.80 «Прибутки та збитки».

Якщо підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) по мірі пред'явлення розрахункових документів покупцем (замовником), то при отриманні векселів по реалізації продукції (товарам, роботам, послугам) застосовується бухгалтерська проводка:

Дебет рах.59 «Векселі одержані»,

Кредит рах.62 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Аналогічно в бухгалтерському обліку проводяться записи, пов'язані з отриманням векселів по забезпеченню інших видів дебіторської заборгованості.

По мірі погашення заборгованості, забезпеченої одержаними векселями, суми, обліковані на рахунку 59 «Векселі одержані», списуються відповідною бухгалтерською проводкою:

Дебет рах.50 «Каса»,

Дебет рах.51 «Розрахунковий рахунок»,

Дебет рах.52 «Валютний рахунок»,

Кредит рах.59 «Векселі одержані».

Аналітичний облік по рахунку 59 «Векселі одержані» ведеться по кожному одержаному векселю.

Облік операцій по індосації (передачі) одержаного векселя

При індосації векселя в оплату за одержану продукцію (товари, роботи, послуги) в бухгалтерії індосата складається відповідна бухгалтерська проводка на суму векселя:

Дебет рах.60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»,

Дебет рах.76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами»

або інші рахунки, на яких враховується борг;

Кредит рах.59 «Векселі одержані».

Якщо виданий векселедавцем вексель індосується векселедержателем на користь векселедавця, тобто вексель повертається векселедавцю в оплату за реалізовану продукцію (вироби, товари, виконані роботи або надані послуги), то в бухгалтерському обліку у нього це відображається проводкою на суму проданого товару:

Дебет рах.66 «Векселі видані»,

Кредит рах.46 «Реалізація» або

Кредит рах.62 «Розрахунки з покупцями та замовниками», в залежності від обліку процесу реалізації.

При цьому, різниця між сумою векселя і сумою реалізованої продукції (робіт, послуг), в залежності від того позитивна вона чи негативна, враховується відповідно в дебеті або кредиті рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами».

Облік дисконтних операцій

При реалізації одержаних векселів з дисконтом здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет рах.51 «Розрахунковий рахунок» — на суму, отриману за вексель;

Кредит рах.59 «Векселі видані» — на вексельну суму .

При цьому дисконт (різниця між номінальним і реальним курсом векселя) в залежності від того позитивний він чи негативний, враховується відповідно в дебеті або кредиті рахунку 80 «Прибутки та збитки».

Згідно з п.3.4.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткованим оборотом є різниця між ціною придбання і продажу векселя (дисконт), зменшена на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.

Облік одержаних векселів

Одержання підприємством векселів відображається бухгалтерською проводкою:

Дебет рах.58 «Фінансові вкладення»,

Кредит рах.50 «Каса»,

Кредит рах.51 «Розрахунковий рахунок»,

Кредит рах.52 «Валютний рахунок».

Якщо покупна вартість придбаних векселів відрізняється від їх номінальної вартості (вексельної суми), то сума різниці між покупною і номінальною вартістю відображається на рах.80 «Прибутки та збитки» і оподатковується на прибуток згідно з вищевказаним п.3.4.1.

Аналітичний облік по рахунку 58 «Фінансові вкладення» здійснюється по кожному цінному паперу окремо.

Облік інших витрат, пов'язаних з обігом векселів За зберігання векселів у банку і опротестування | здійснюються бухгалтерські проводки:

Дебет рах.80 «Прибутки та збитки», | Кредит рах.76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами» при одержанні гарантій (вексельного аваля),

Дебет рах.26 «Загальногосподарські витрати» або Дебет рах.44 «Витрати обігу» (згідно з п.9.5.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»);

Кредит рах.76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами».

Операції, що відносяться до обігу векселів, звільняються від сплати ПДВ згідно з підпунктом «м» пункту 31 розділу У Інструкції про порядок нарахування і сплати ПДВ, затвердженої наказом Мінфіну України від 10.02.93 р. №3.

3.3 Практичні рекомендації щодо заповнення векселів.

Мова складання

У відповідності до Закону України «Про мови в Україні», введеним в дію постановою Верховної Ради України №8313-11 від 28.10.1989 р., зі змінами згідно із Законом №75/95 від 28.02.1995 р., державною мовою нашої країни є українська мова. Російській мові наданий статус мови міжнаціонального спілкування.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що у роботі державних і суспільних органів, підприємств, установ та організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські та селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовувати як українську мову, так і їх національні мови. У випадку, якщо громадяни іншої національності, які складають більшість населення вказаних адміністративно-територіальних одиниць, не володіють у належному обсязі національною мовою, а також коли у межах цих адміністративно-територіальних одиниць компактно проживає декілька національностей, може використовуватися українська мова або мова, придатна для усього населення, в роботі державних і суспільних органів та організацій.

Як показує текстуальний аналіз законодавчої норми, альтернатива використання мов при складанні підприємством векселя обмежена.

Враховуючи обіговість векселя як цінного паперу на усій території України, можна зробити висновок: вексель повинен бути складений, індосований, акцептований та авальований на українській мові.

Додаткові вимоги до підпису учасника вексельного обігу

Серед обов'язкових реквізитів векселя, перелічених у пункті 1 Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 р. №104/1341, визначений підпис того, хто видає вексель. Такою ж є вказівка у пункті 13 Положення про те, що індосамент повинен бути підписаний індосантом, у пункті 25 і що простий підпис платника має силу акцепта, у пункті 31 і що аваль підписується авалістом.

Інші нормативні акти і положення діловодства нашої країни вимагають наступних доповнень до міжнародних стандартів:

а) усі вексельні записи повинні бути підписані двома уповноваженими представниками векселедавця, акцептанта, аваліста або індосанта, якими визнаються керівник і головний бухгалтер підприємства (див. розділ 2 Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. №528).

У відповідності до пункту 6 Порядку проведення банками операцій з векселями, затвердженого Головою НБУ 25.02.1993 р., і пунктом 17 листа Управління платіжних систем НБУ «Про роботу установ банків в Україні у зв'язку з оформленням заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України векселями» від 22.09.1994 р. №193 уповноваженими особами підприємства визнаються особи, зразки підписів яких внесені в банківські картки зразків підписів. У вексель вносяться повне і правильне найменування посад і прізвищ учинивших підписи осіб;

б) усі вексельні записи повинні бути засвідчені печаткою підприємства. У відповідності до вимог Закону України «Про підприємства в Україні» печатка містить повне найменування підприємства. Відтиск на печатці і зазначене у векселі найменування учасника вексельного обігу повинні співпадати, у протилежному випадку виникає загроза перервати індосаментний рядок. Скорочення у найменуваннях можуть носити тільки загальноприйнятий характер;

в) векселедавець, акцептант, аваліст і кожний індосант повинні вказати свою повну адресу (місцезнаходження органу управління), у протилежному випадку ускладнюється реалізація права векселедержателя на стягнення вексельної заборгованості, особливо при опротестуванні векселів і пред'явленні арбітражного позову;

г) векселедавець, акцептант, аваліст і кожний індосант як учасники розрахункових відносин повинні вказати свій код у відповідності до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р.

Виходячи із вищезазначеного, вексельний запис про векселедавця виглядає таким чином:

Приватне підприємство «Весна»,

код ЄДРПОУ 123456789,

253047, м. Київ, вул. Молодіжна, д.47, к. З

Директор АБ.Вознюк

Гол. бухгалтер 3.1, Котова

м.п

.

Приклади оформлення індосаменту розглядаються нижче.

Індосамент векселя

У відповідності до норм Пунктів 11-20 і розділу 2 Положення про переказний і простий вексель індосувати (передати іншому векселедержателю і індосату) можна як переказний, так і простий вексель. Індосамент не можна обумовити настанням визначених умов, наприклад, при умові, якщо індосат поставить товар за іншим договором. Не дозволяється індосувати вексель частково, наприклад, на частину вексельної суми, що відповідає наявній заборгованості індосанта перед індосатом.

Індосант (векселедержатель, який здійснює передачу векселя) несе відповідальність за акцепт і, головне, за платіж за векселем. У цьому і є одна із найбільших відмінностей вексельних відносин від договору цесії, тому що при цесії сторона, що передала право вимоги, несе відповідальність перед отримувачем тільки за належне оформлення переданого зобов'язання, але не за платіж боржника. Якщо векселедавець помістив у текст векселя слова «не наказу», документ може бути переданий іншій особі лише з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.