Кількість експортних акредитивів у відділенні Укрексімбанку з кожним роком значно зменшується. Це показано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Кількість експортних акредитивів за 1994 – 2000 р.

у відділенні Укрексімбанку м. Одеси.

(шт.)

Дані про кількість експортних акредитивів показані також на малюнку 2.5.

Мал. 2.5. Динаміка експортних акредитивів у 1994 – 2000 р.

Як видно з таблиці 2.7. кількість експортних акредитивів щорічно значно знижується. Зменшення кількості експортних акредитивів пояснюється зниженням експортного виробництва в регіоні, а також тим, що основними одержувачами експортної виручки є підприємства морської інфраструктури «посередницькі організації», де акредитивна форма розрахунків не застосовується.

Оформлення, облік і контроль операцій по інкасо.

Інкасо - доручення експортера своєму банку, одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк, суму належну йому за відвантажену продукцію імпортеру на підставі розрахунково-грошових документів.

Різновидом інкасо є документарне і чисте інкасо.

Документарне інкасо - це засіб, шляхом якого банк інкасує суму, що повинен покупець, проти пред'явлення відповідних документів. При документарному інкасо одержання належних клієнту коштів, виробляється на підставі комерційних документів: транспортних, страхових і інших документів, що підтверджують відвантаження товару.

При чистому інкасо – одержання засобів здійснюється по різних грошових зобов'язаннях (чеки, векселі).

Банк виконує функції агента по грошових розрахунках між експортером і імпортером. Він пред'являє імпортеру, за вказівкою експортера або його банку, документи про відвантаження товару або наданні послуги й інкасує проти цих документів належну суму або одержує акцептований вексель.

Операції по документарному інкасо здійснюється відповідно до «Єдиних правил інкасо», опублікованими Міжнародною торговельною палатою в Парижі і ратифікованими більшістю банків. Ці Правила фіксують основні зобов'язання і права партнерів, що прибігають до способу документарного інкасо. Однак правила, так само як і визначення, що містяться в них, є обов'язковими тільки в тому випадку, якщо вони не суперечать національному, регіональному або місцевому законодавству або інструкціям, що партнери не можуть обійти.

Відповідальність банків обмежується передачею й оформленням документів проти оплати або акцептування векселя. На відміну від документарного акредитива, де банки самі несуть зобов'язання, тут вони ніяким чином не зобов'язані платити самі, якщо покупець не виконує або не в змозі виконати свої зобов'язання по оплаті. У Правилах говориться, що «банки повинні діяти сумлінно і розумно»; вони не несуть відповідальності за наслідки, що можуть виникнути в результаті обставин невизначеної сили, за затримку або втрату повідомлень або документів при їхньому пересиланні, за винятком тих випадків, коли вони самі допустили серйозне порушення.

На відміну від документарного акредитива, документарне інкасо передбачає, що продавець виконує свої зобов'язання шляхом виробництва і відвантаження товару або надання послуг, причому оплата за це не гарантується. Тому документарне інкасо рекомендується тільки в тих випадках, коли продавець і покупець підтримують відносини взаємної довіри; готовність до оплати і кредитоспроможність покупця не викликають сумніву; політична, економічна і правова обстановка в країні імпортера є стабільною; міжнародні платіжні операції країни імпортера не обмежуються, не перебувають під загрозою контролю або інших аналогічних обмежень.

Переваги документарного інкасо полягають у простоті і низькій вартості виконання операцій і в більш швидкій оплаті, у передачі безпосередньо покупцю документів і, у визначених випадках, товару після попередньої домовленості проти оплати належної суми або акцептування векселя (при необхідності, з поручительством або банківською гарантією).

Однак, якщо покупець відмовляється прийняти документи, пошуки нового покупця або повернення товару можуть викликати значні витрати.

У даній операції (документарне інкасо), як правило, беруть участь чотири сторони: продавець/експортер, що дає доручення, або ремітент, що передає документи своєму банку і дає йому доручення про інкасування; банк-ремітент, що передає документи банку, якому доручене інкасування в країні покупця відповідно до інструкцій доручення про інкасування; банк - якому доручене інкасування, або банк-пред'явник, який здійснює інкасування сам або запитує акцептування у трасата, керуючись при цьому інструкціями, отриманими від банку-ремітента; трасат (покупець/імпортер), якому представляються документи інкасування.

Розрахунки у формі інкасо відділення Укрексімбанку в м. Одесі останнім часом здійснює досить рідко, зокрема експортні інкасо не здійснюється взагалі, а імпортні в невеликих обсягах. Тенденцію зниження по експортно-імпортних операціях документарного інкасо можна побачити в таблиці 2.8

Таблиця 2.8.

Структура експортно-імпортних операцій по документарному

інкасо у відділенні Укрексімбанку за 1996 – 2000 р.

(млн.діл.США).