План

1.Аналіз загальної суми затрат на виготовлння товарної продукції.

2.Аналіз прямих затрат на виробництво продукції.

3.Аналіз непрямих затрат на виробництво продукції.

1.Аналіз загальної суми затрат на виготовлння товарної продукції.

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан господарюючих суб’єктів.

Об’єктами аналізу собівартості прдукції є наступні показники:

-повна собівартість товарної продукції в цілому і по елементах затрат;

-затрати на грн. товарної продукції;

-собівартість порівнюваної товарної продукції;

-собівртість окремих виробів;

-окремі елементи і статті витрат.

Планування і облік собівартості на підприємствах ведуть по елементах і калькуляційних статтях витрат.

Елементи затрат:

-матеріальні затрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електро- та теплоенергія),

-затрати на оплату праці,

-відрахування на соціальні потреби,

-амортизація основних засобів,

-інші затрати (спрацювання нематеріальних активів, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються до собівартості продукції, відрахування до позабюджетних фондів та інше).

Основні статті калькуляції:

-сировина і матеріали;

-повернені відходи (вираховуються);

-покупні вироби і напівфабрикати;

-паливо і енергія на технологічні цілі;

-основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників;

-відрахування на соціальне і медичне страхування робітників;

-витрати на утримання і експлуатацію машини і обладнання;

-загальновиробничі витрати;

-втрати від браку;

-інші виробничі витрати;

-комерційні витрати.

Розрізняють також прямі затрати і непрямі. Прямі звтрати пов’язані з виробництвом певних видів продукції (сировина, матеріали, зарплата виробничих робітників і т.д.). Вони прямо відносяться на той чи інший об’єкт калькуляції. Непрямі витрати пов’язані з виробництвом декількох видів продукції і відносяться на об’єкт калькуляції шляхом розподілу пропорційно відповідній базі (основній і додатковій заробітній платі робітників або всім прямим витратам). Прикладом непрямих витрат є загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів.

Загальна сума витрат може змінюватись із- за об’єму випуску продукції, її структури, рівня змінних затрат на одиницю продукції і суми постійних витрат.

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції- витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по- перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по- друге, наочно показує прямий зв’язок між собівартістю і прибутком.

Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат.

2.Аналіз прямих затрат на виробництво продукції.

Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали. Загальна сума по цій статті залежить від об’єм виробництва продукції, її структури і зміни питомих затрат на окремі вироби.

Рисунок. Блок- схема факторної моделі прямих матеріальних затрат.