Гелен Келлер – жінка, яка бачила і чула серцем
Ця розповідь про боротьбу та віру у власні можливості та ціле направлене досягнення мети.
27 червня 1880 року у США народилася здорова, розвинена не по роках дівчинка. Вона стрімко розвивалася, до року могла вже не тільки ходити, а і вимовляти декілька слів. Проте, в 19 місяців трапилася біда, дівчинка захворіла, а так як на той час медицина була ще не досить розвиненою, наслідками хвороби стали втрата слуху та зору.
Важко проходив процес адаптації, проте, через деякий час маленька Гелен навчилася говорити «пальцями» та почала проявляти свою вперту натуру.
Натхненна прикладом успіхів навчання сліпоглухої Лорі Бріджмен, мати Гелен у 1886 році вирішив найняти для дівчинки викладача. Так у їх сім'ї з'явилася 20-ти річна вчителька Енн Салліван зі Школи Перкінса, яка також мала розлади зору.
Навчання давалося тяжко, дівчина була агресивною, тому Салліван прийняла рішення про ізольоване від родини навчання для покращення її дисципліни.
1890 року у віці 10-ти років Гелен почула історію про сліпо глуху дівчинку Рагнільде Каата, яка могла навчитися говорити. Це настільки надихнуло Гелен, що вона кинула всі свої зусилля на навчання. За методом Тадоми, Салліван займалася з нею, і вже у 18 років дівчина опанувала латинську, грецьку, французьку та німецьку мови.
Дівчина хотіла продовжувати навчання, проте кошти не дозволяли. Проте, на допомогу прийшов Марк Твен. Одного разу познайомившись із «дивовижною дитиною» він вирішив їй допомогти і звернувся до свого знайомого капіталіста та філантропа Генрі Роджерса. Саме він зі своєю дружиною Еміль допомогли Гелен отримати вищу освіту в коледжі Редкліфф, вони виплачували їй стипендію та ще багато років підтримували після його закінчення.
В коледжі одногрупники подарували Гелен собаку породи боксер, тому сер Томас з тих пір постійно супроводжував дівчину на навчання. І ось 1904 року у віці 24 років Гелен Келлер закінчила бакалаврат Редкліффа з відзнакою і стала першою сліпоглухих людиною, яка отримала вищу освіту.
Гелен була активісткою, мала свою громадянську позицію, підтримувала різні фонди, виступала проти расизму, різного роду дискримінації. Разом зі своєю вчителькою вони об'їхали понад 39 країн.
В 1937 році, під час візиту до Японії, Хелен була вражена історією собаки Хатіко і виявила бажання завести собі такого друга. Один з японців, перейнявшись її долею подарував їй собаку породи акіта-іну Камікадзе-го, проте через рік той помер від чумки. Через певний час уряд Японії подарував їй іншого пса цієї ж породи Кендзан-го. Вважається, що це перші собаки акіта-іну в США. Гелен дуже любила своїх собак.
За життя Гелен Келлер мала не тільки багато відомих друзів, таких, як Александр Белл, Чарлі Чаплін та Марк Твен. Вона мала нагоду познайомитись з кожним президентом США від Гровера Клівленда до Ліндона Джонсона.
Гелен видала 7 книжок, здобула світову славу як вчителька та авторка. 1964 року була нагороджена Президентською медаллю Свободи та обрана до Залу Жіночої Слави.
Це унікальна жінка, яка, попри всі негаразди, змогла досягти неабияких висот завдяки власній силі духу та чутливому серцю.